Ніка Сасс - Міст: Подарунок з минулого, Ніка Сасс

Розділ 8

З того часу, як Стас знов зустрів Агату, він став наче сам не свій. Весь час був напружений, роздратований, будь-яка дрібниця його могла вивести з себе. Емоції були на межі. А ще він сам не помітив, як почав уникати товариства своєї нареченої. Добре, що в неї саме була сесія і вона була зайнята навчанням. Все частіше його думки повертались до колишньої коханої. І це неабияк його вибішувало. Його життя тільки налагодилось, а вона знову все руйнує, лише своєю присутністю в цьому місті.

 

Він сидів в своєму кабінеті, задумливо закусивши кінчик ручки. Майже весь тиждень він займався новою справою, а ввечері, щоб не збожеволіти від думок в голові, йшов в зал. Але варто було опинитись насамоті, як все розпочиналось. Вітренко не міг зрозуміти, чому вони постійно опиняються в одних і тих самих місцях.  Його розривало на частини, з одного боку ненавистю до неї, а з іншого бажанням побачити знову. Їм необхідно поговорити і все прояснити. Можливо тоді йому полегшає і він, врешті, зможе її відпустити і жити своїм життям.  Хоча кому він бреше. Ця дівчина повернулась і він знову щось відчуває. Він наче і не жив до цього часу. А ще йому не давала спокою її реакція на нього. Їй же точно не все одно, як вона намагається показати. Якщо припустити, що це страх, то чого їй його боятись? 

 

Стаса дратувало те, що вона почала приходити в офіс, навмистне обираючи час, коли він був на зустрічі, щоб не перетнутися. Як він і хотів. То чому тоді біситься. А ще цей чоловік у ресторані. Якого біса він хапав її за руки? Добре, що в дівчат вистачило сміливості самим спровадити небажаних залицяльників. Чи може бажаних, а він все невірно зрозумів. І коли вона стала такою? Адже він ледь стримався, щоб не зірвати свою зустріч і не піти бити пику тим покидькам. “І це були не ревнощі. Просто бажання заступитись за слабких дівчат, яких знав раніше,” - переконував він себе. 

 

Може це в нього незакритий гештальт*? Як тільки вони з Агатою все з’ясують, то він перестане про це думати і аналізувати. Прийшовши до цієї думки, Стас нарешті зміг розслабитись.

 

- Ти ще тут? Ну ти, друже, і працелюб. Може, сходимо десь посидимо? Звісно, якщо в тебе немає інших планів? - запропонував Євген, присідаючи на диван у кабінеті Стаса.

- Я не проти. Як раз все доробив. Можемо виходити, - відповів Стас, закриваючи кришку ноутбука.

 

Вони пішли в бар поряд. Це було їх звичайне місце, якщо хотіли трохи розслабитись після роботи. Приємний інтер’єр в стилі ірландських пабів, ненав’язлива музика, бармен, що знає свою справу. Зайнявши місця біля барної стійки, вони замовили по порції віски з льодом.

 

- У вас Юліаною все гаразд? - спитав Любимов, роблячи ковток рідини.

- Так. А що? Вона щось казала?  - відповів Стас, трохи нервуючи через запитання приятеля. 

- Ти якийсь знервований останнім часом, вже двічі зривався на секретарці. Раніше я такого за тобою не помічав. Ось і цікавлюсь, - постукав себе по підборіддю Євген, поглядаючи на партнера.

- Роботи багато. Стомився. У Юліани сесія, тож ми майже не бачимось. 

- Ну ти звертайся, якщо щось потрібно. Допомога чи порада.

- Звісно, - похлопав його по плечу Вітренко. Йому справді не завадила б дружня порада, але поговорити відверто з Любимовим він не міг. Адже він брат його нареченої, а в його голові зараз хаос через іншу дівчину...

- А що там по справі Осецького? - поцікавився Вітренко, ставлячи склянку на стійку і показуючи бармену повторити.

- Завтра його повинні випустити під заставу. Ти з ним знайомий?

- Пару разів пересікалися давно, він тоді перший раз був  на посту губернатора...

 

Додому Стас повернувся далеко за опівніч.  Але попереду були вихідні, тож можна було виспатись. Як завжди біля дверей його зустрів голодний кіт, який своїм нявканням вимагав їжі.

 

- Хоч ти, рудий, мене зустрічаєш, - погладив по спинці Марсіка.

 

Погодувавши кота і прийнявши душ, Стас відправився у ліжко і тієїж миті, як його голова торкнулась подушки, відправився у царство Морфея.

 

*Незакритий гештальт - феномен незавершеної дії.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍