Ірина Бондарчук - Принцеса тіней, Ірина Бондарчук

— Що це означає?

Привид мовчав.

А потім нічна вуаль навколо нього розсіялася, відкриваючи обличчя — прекрасне, але знищене тінню.

Очі, що колись були повні життя, тепер горіли чорним полум’ям.

— Це означає, що я віддала свою душу, щоб ти могла жити.

Еліана відчула, як її тіло стискається в невидимих кайданах.

— Що?..

Її голос зламався.

Привид зробив крок вперед.

— Я уклала угоду, щоб врятувати тебе.

Чорна троянда знову затремтіла в повітрі, її пелюстки почали обсипатися, розчиняючись у сутінковому світлі.

Рейвен знову спробував потягнути Еліану назад.

— Не вір їй. Це пастка.

Але вона вже не могла відірватися від цієї правди.

— Що це була за угода?

Привид усміхнувся, і ця усмішка була страшною.

— Ти вже знаєш відповідь, моя доню.

Еліана відчула, як серце стиснулося.

Вона знала.

Бо з того моменту, як вона вдягнула вуаль нареченої ночі, щось у ній змінилося.

Вона більше не була лише собою.

Вона стала тією, кого так довго чекали.

Сад мертвих троянд більше не був мертвим.

Але тепер він не належав ні її матері, ні її минулому.

Він належав їй.

Позаду, за межами саду, чекала темрява.

І вона знала, що скоро їй доведеться ступити туди.

Бо угода ще не була виконана.

І той, хто чекав на неї за тінями, скоро прийде за своєю нареченою.