Anna O - Книга 1 : Кохання, що вбиває ., Anna O

Глава 12. Руйнування"Одного разу ти прокидаєшся і розумієш: усе скінчено. Немає повернення, немає шансу все виправити. Є лише порожнеча, яку більше нічим не заповнити."

 

 

— Танцюй зі мною, — його голос звучав тихо, майже розгублено.

Я підняла погляд. Переді мною стояв він. Даня.

Моя рука була в його долонях, і я не помітила, коли це сталося.

Я мала вирватися. Вдарити його, розбити щось, накричати, зробити боляче, як він зробив мені. Але замість цього я мовчки дозволила йому притягнути мене ближче.

Музика грала десь далеко, мов через товщу води. Я не чула її. Я чула тільки його дихання, відчувала його руки на своїй талії, а потім – як його щока торкається моєї.

— Дашо... — він видихнув моє ім’я так, ніби воно мало силу виправдати все, що сталося.

Я заплющила очі.

Це був наш останній танець.

Я не пам’ятаю, як покинула той зал. Пам’ятаю тільки, як бігла під дощем, ледве розбираючи дорогу перед собою.

Він не побіг за мною.

Він навіть не спробував.

Наступного ранку я стояла перед дзеркалом і дивилася на своє відображення. У мене були порожні очі. Бліде обличчя. Тонкі губи, які більше ніколи не промовлять його ім'я з ніжністю.

Я більше не була тією Дашею, яка вірила в кохання.

Я більше не була його Дашею.

Я стала тим, що залишилося після руйнування.

 

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍