Вікторія Токар - Білий кіт шукає відьму, Вікторія Токар

Трійка вийшла з салону.

— Я от що не розумію, якщо це справа такої тотальної важливості, — прошепотів Смарагд до Арієль, — чому відьми самі не займаються нею?

— А ти таки справді розумний, як для кота, — перед ними постала Зоряна. Тепер її волосся було зібране у тугий пучок, а зелена сукня закінчувалася на середині гомілки. — Та бачу, що твоє завдання на межі провалу.

Відьма клацнула пальцями, перейшла дорогу і попрямувала в глиб вузької вулички, де майже не лишилося робочих ліхтарів. Коти й Ліля пішли за нею всупереч власній волі. Здавалося, що хтось невидимий і дуже сильний переставляє їхні ноги, ігноруючи спроби полонених вирватися.

Можливість щось сказати, а тим більше кричати, у них також відібрали. Здавалося, шансів на порятунок немає. Але дехто скрадався за ними, зливаючись з темними тінями дерев.