Lisa Raven - Не моя реальність, Lisa Raven

Невже моя країна - мати. 
Відвернулась від своїх дітей. 
Я точно буду сумувати.
За мамою ще без тіней.

Це почалося ще тоді,
Коли на нас напав сусід. 
Немов на страшному суді 
Свій вирок дав безумний дід.

С тих пір тіні оселились, мамо. 
В душах всіх твоїх дітей. 
Нерозуміння проростало. 
З щілин не проханих ідей.

Спочатку ми всі об'єднались 
Але розчарування все росло.
Не знаємо за що боролись
І логіку всю вітром унесло.

Пішов розкол неначе громом 
Серед нас твоїх дітей. 
Ти добиваєш гучним словом,  
І тих що залишились людей.

За що ти з нами так , о мамо? 
Чому відвернулася від нас? 
Ми все одно любитимемо тебе, о мамо. 
Навіть страждаючи весь час.