Томас Еріксон - Мій бос — ідіот, Томас Еріксон

Просто те, що ви маєте рацію, не означає, що ваш начальник помиляється.

А коли спілкування не вдається, виникає стрес.

Відчуття своєї недостатності

Одним із найпоширеніших стресових чинників на роботі є своєрідне відчуття недостатності. Якщо ви виконали дев’яносто сім робочих завдань протягом важкого тижня на роботі, а на вашому столі чекають ще три, то про які з них ви думаєте, повертаючись увечері в п’ятницю додому на машині?

Чи вітаєте ви себе за те, що зробили дев’яносто сім речей, чи переживаєте, що будете робити з іншими трьома, які зробити не встигли? Мабуть, як і більшість із нас, ви знаєте відповідь: оті три не зроблених, будуть зудіти у вашій голові всю вашу дорогу додому. Ви думатимете про них протягом вихідних. У гіршому разі ви витратите сорок вісім годин, щоб їх не робити. Дуже часто є причини, чому ви залишили саме ці завдання наостанок. Проте сам стрес часто виникає як наслідок відчуття того, що ми маємо занадто багато справ і занадто мало часу, щоб їх усі зробити. Нам бракує часу.

Не завжди буває так, що немає часу. Іноді ми просто не вміємо правильно розставити пріоритети, іноді стаємо маленькими невдахами, які ніяк не можуть спромогтися навести лад. А іноді висуваємо собі абсолютно нереалістичні вимоги.

Якщо вам не пощастило, ваш начальник засипає вас електронною поштою і в суботу, і в неділю, і до того ж перепрошує, що вас наперед не попередили, що свою електронну пошту ви мусите читати й на вихідних. Це справді не полегшує справи, бо й цифрові інструменти, звісно ж, можуть вставляти нам палки в колеса. Ми стали занадто легкодоступними. Французи першими заборонили начальникам надсилати електронні листи підлеглим у неробочий час. Подивимось, чи багато хто візьме з них приклад.

Навіть якщо нам і вистачає часу, ми можемо відчувати стрес, коли на нас тиснуть, висувають до нас завищені очікування та сурові вимоги до того, що нам і як робити. Тиск, вимоги й очікування породжують стрес і призводять до того, що ми відчуваємо себе пригніченими, не можемо діяти, не можемо спати й відчуваємо біль у всьому тілі. Іноді нам через це доводиться розбиратися зі своїм начальником.

Усі реагують на стрес по-різному

Наведена вище назва цього підрозділу — логічна. Проте, чи ви колись замислювалися, як різні люди поводяться під стресом? Серед усього іншого це може залежати і від наших кольорів. Кожен колір по-різному реагує на одну й ту саму подію, а людина може переживати події по-різному, залежно від обставин. Тут важливу роль може відігравати те, що ми відчували раніше, що робили і як почуваємося тепер. Якщо ми відпочили і нам добре, ми сприймаємо важкий тиждень на роботі як виклик-стимул. Проте, коли ми втомлені й пригнічені, то можемо ставитися до того ж тижня тільки як до жахливого й клопіткого.

Як стиль нашого спілкування — колір — впливає на стрес? Коротко кажучи, він нічого особливого не говорить про вашу стійкість до стресу. Однак ваш профіль спілкування може розповісти більше про те, що викликає у вас стрес і як ви, ймовірно, на нього реагуєте.

Ви знаєте, що викликає у вас відчуття стресу? Чи ви свідомі тих реакцій, які проявляєте до свого оточення, коли тиск стає занадто сильним? Більшість із нас не мають уявлення про власні моделі поведінки в умовах стресу. Які сигнали ми надсилаємо — це не перше, про що ми думаємо в таких ситуаціях, ми просто далі рухаємося проторованою нами дорогою.

Іноді найбільше стресу вам завдає… ваш начальник

У попередній главі ми говорили про кольори вашого начальника, але нам також потрібно подивитися на ваші кольори. Вони можуть вам підказати, чому ви іноді відчуваєте стрес. Крім того, коли ви зрозумієте, що є джерелом стресу для вас, завжди зможете поговорити про це з вашим начальником. Якщо ви розумієте, які стресові чинники для вас найбільш значущі, то зможете запобігти неприємним ситуаціям і не попасти в пазурі стресу. В такому разі можете заздалегідь сигналізувати, що щось іде не за планом. Якщо у вас хороший начальник, він вам допоможе. Якщо він — безпорадний, то цілком імовірно, що саме він є причиною вашого стресу. Деякі дослідження підтверджують, що вплив начальника на загальне самопочуття працівників є дуже великим. На моє особисте переконання, погане керування є причиною багатьох випадків вигорання.

Якщо ми подивимося на керування, то побачимо цікаві закономірності. Ваш безпосередній начальник впливає на ваш день. Якщо він позитивно впливає, ви відчуваєте себе вмотивованим, а якщо — негативно, то й ефект буде цілком протилежним.

Погане керування може серйозно вплинути на самопочуття працівників або на те, що ми називаємо психосоціальним середовищем на робочому місці. Якщо начальник дуже поганий, стрес може проявлятися в чисто фізичних реакціях.

Червоний стрес на межі температури кипіння

Якщо ваш переважний колір червоний, ось ті речі, що можуть викликати у вас стрес:

• не мати можливості брати участі в ухваленні рішень;

• не мати жодний викликів;

• не досягати взагалі жодних результатів;

• марнування часу і загальна неефективність;

• шаблонна та рутинна робота;

• не мати контролю;

• коли від вас постійно вимагають розмовляти тихіше.

Проблема зі стресом червоних особистостей полягає в тому, що він часто призводить до досить неприємної (читайте — вибухової) поведінки. Ви звинувачуєте в усьому інших.

Оскільки червоних часто оточує ціла купа ідіотів, їм легко швидко знайти цапа-відбувайла. І вони можуть вилити на когось добрячу пор­цію лайна, якщо щось пішло вкрай кепсько. Червоні дуже вимогливі до самих себе, тому вони мають високі очікування і від свого начальника. В умовах стресу вони можуть бути вкрай вибагливими й надзвичайно войовничими.

Якщо ви — червоні, то, мабуть, побоюєтеся, що вас можуть використовувати. Оскільки ви усвідомлюєте свої здібності й спроможності, вас непокоїть, коли хтось примушує вас робити багато зайвої роботи. Чому її не віддадуть комусь іншому?

Це справді трохи складно. Як червона особистість ви втрачаєте енергію навіть тоді, коли вам бракує викликів. Ви нудитесь. Стаєте пасивним, і настає момент, коли ви вважаєте, що робити вам більше немає чого. Ви можете потрапити в небезпечне становище, з якого буде важко вибратися.

Рутинна робота — виснажлива. Ви хочете рухатися далі, а не щодня займатися нудними дурницями, які вас зовсім не просувають. Не знаю, чи стосується це саме вас, але багато червоних неуважні до дрібниць і, мабуть, вони свідомі цього. Хтось інший нехай виконує нудні, рутинні завдання, бо червоні вважають, що вони краще сприймають цілісну, глобальну картину.

Якщо ви відчуваєте, що вам бракує повноважень для самостійної діяльності, можуть виникнути проблеми. Неможливість брати участь в ухваленні рішень — це справді болісно для більшості червоних особистостей. Вони вважають, що їхні ідеї — найкращі, а вони мають бути керівниками всього проєкту.

Бажання мати контроль