Інгеборг Бахман - Пора серця. Листування

728

була тут ПЦ залишив Цюрих 28.5.1960, Закс поїхала, ймовірно, 2.6.1960 з Цюриха до Аскони.

729

DLA D 90.1.2832/6: рукопис. лист, адресований: М. Paul Celan / 78, Rue de Longchamp / PARIS 16ème /, FRANCE, Цюрих, Уетікон, 11.7.1960.

730

книжку Гійом Аполлінер: Œuvres Poétiques (ed. раг Marcel Adéma et Michel Décaudin, Biblioteque de la Pléiade, [Paris] 1959; ВІВ) надіслана 22.6.1960, разом із «побажаннями щастя» (не знайдено, TbPC).

731

день народження 34-й, 25.6.1960.

732

вже на селі ПЦ проводив відпустку разом з сім’єю у Бретані (10—24.7.1960).

733

DLA D 90.1.2832/7; рукопис. лист: М. Paul Celan / 78, Rue de Longchamp / PARIS 16ème / FRANCE, Цюрих, 28.8.1960.

734

з родиною Батько ІБ Матіас Бахман, як австрійський учитель вже пенсіонер, обійняв у 1960 р. посаду в одному швейцарському інтернаті; мати ІБ Ольга Бахман перебралася до Швейцарії пізніше.

735

Боббі Про важке захворювання багатолітньої подруги ІБ довідалася у березні 1960 р.; Елізабет Лібль померла 25.5.1961 р.

736

листи, які були незакінчені Телефоном зі Стокгольма ІБ розповіла ПЦ 25.8.1960 про два листи (начерки не знайдені), які вона обіцяла надіслати. Темою розмови була, з одного боку, критика ІБ тону «Спростування», з іншого боку, стан Неллі Закс, що драматично погіршився: ПЦ довідався 9.8.1960 (NkPC) про її госпіталізацію у психіатричне відділення лікарні. Про хвору йшла мова вже 11.8.1960 (NkPC).

737

АППЕЛЬТОФТ Стокгольмська подруга Неллі Закс; один з листів Неллі Закс також вказує на цього відправника (PC/Sachs 126).

738

в середу в Мадриді ІБ й МФ здійснили у вересні 1960 р. поїздку по Іспанії, яка привела їх також у Марокко. Середа припала на 31.8.1960.

739

спростовання Клауса З цією формою відповіді на звинувачення Клер Ґоль (пор. № 159/Прим.) у травні 1960 р. погодилися ПЦ, Гірш і Демус; Демус написав цей текст спільно з ПЦ (пор. PN 886). ІБ підписала цей текст лише наприкінці вересня.

740

в такій формі воно видається мені тільки шкідливим ІБ посилається на машинопис, який був підписаний тільки Демусом (HAN/ÖNB, папка 14, арк. 5–8). У порівнянні з Демусом вона була чіткішою: «Я вважаю спростовання, через його формулювання, невигідним, ба навіть пагубним, воно лише зашкодить Паулю» (28.8.1960, NPC). Можливо, після ознайомлення з цим листом ПЦ написав про нього: «Брехливо-боягузливий лист Інґеборґ» (30.8.1960, TbPC).

741

в рукопис Кашніц 12.8.1960 Демус надіслав Кашніц відбиток тексту спростовання, 16.8.1960 вона погодилася з окремими закидами щодо вибору слів.

742

DLA D до. L2834/1: поштова листівка, авіапоштою (Гойя, «El Pelele»/ [«Лялька»]), адресовано: М. et Mme Paul Celan / 78, Rue de Longchamp / PARIS 16ème /, FRANCIA, Мадрід, 11.9.1960.

743

ВІВ: рукопис. посвята на обкладинці «Розмови в горах», окремий відбиток з «Ді Ноє Рундшау», Heft І, 1960, S. 199–202.

744

29-го жовтня 1960 Окремий відбиток із журналу «Ді Ноє Рундшау» ПЦ, мабуть, передав 30.10.1960 особисто, коли зустрівся з ІБ, Максом Фрішем та Унзельдом в готелі дю Лувр (NkPC). Журнал з’явився у серпні. Про цю зустріч ПЦ писав Демусу: «Три дні тому я бачився тут з Інґеборґ та Максом Фрішем і попросив у них вибачення» (1./2.11.1960).

745

HAN/ÖNB папка 6, арк. 4–5: рукопис. лист на поштовій листівці ручного вироблення, адресований: Mademoiselle Ingeborg Bachmann / Haus zum Langenbaum, Seestraße / Uetikon bei Zürich / Suisse / Faire suivre s.v.p. / Прохання переслати! Париж, 17.11.1960, відправник: Paul Celan / 78, Rue de Longchamp / Paris 16è /; Можливо, лист містив також вкладку, пов’язану з цією поштовою карткою, з надписом: «Інґеборґ» (HAN/ÖNB папка 6, арк. 7).

746

в Цюриху […] Вебер ПЦ перебував з 25-го по 27.11.1960 для розмов про аферу Ґоль (пор. № 159/Прим.) у Цюриху; з ІБ він розмовляв щоденно, з Вебером 26.11.1960. Це останні особисті зустрічі між ІБ та ПЦ. Інформацію про план ІБ та Макса Фріша переселитися до Риму ПЦ отримав ще під час зустрічі в Парижі 30.10.1960 (пор. № 165/Прим.).

747

ницість Поняття, яке ПЦ використовував для характеристики афери Ґоль.

748

«Вельт» […] «Кріст унд Вельт» Під заголовком «Суперечлива вилазка у минуле» докторант Райнер Кабель (як Райнер К. Абель) підхопив у газеті «Ді Вельт» звинувачення Клер Ґоль з журналу «Баубуденпоет» (пор. № 179); стаття мала на меті перешкодити присудженню ПЦ Бюхнерівської премії, проте з’явилася лише 11.11.1960 р. У статті «Кожен є Орфеєм», опублікованій у «Кріст унд Вельт» від 27.10.1960, Кабель, трохи обережніше, ще не говорив про літературну крадіжку і не використовував ще у своїх звинуваченнях «Фугу смерті». Машинописна нотатка ІБ до обох статей з адресою видавництва «Кріст унд Вельт», що збереглася в її архіві, вказує на те, що вона планувала написати читацького листа (HAN/ÖNB папка 14, арк. 4).

749

Ваше спростування Підписаний Кашніц, Демусом та ІБ текст з’явився десь близько 20.11.1960 у числі з журналу «Ді Ноє Рундшау».

750

DLA D 90.І.2832/8: рукопис. лист, адресований: М. Paul Celan / 78, Rue de Longchamp / PARIS 16ème / FRANCE, Уетікон, 18.11.1960.