Дроянда - Королева місяця та сонця, Дроянда

Агафія, почувши це, усміхнулася й сказала:

— Нік, а ми що думаємо з цього приводу?

Нік обійняв її за плечі й відповів:

— Я теж хочу, щоб у нас був дім, але поки що можемо жити з вашою сім’єю або ж разом з Нортоном і Дрояндою, якщо вони не будуть проти.

Юстин усміхнувся й підсумував:

— Головне, щоб ви були щасливі. І якщо у вас є план, ми підтримаємо вас у всьому. Але спершу довчіться, бо це важливо.

— Головне, щоб ви були щасливі. І якщо у вас є план, ми підтримаємо вас у всьому. Але спершу довчіться, бо це важливо.

Дроянда взяла Нортона за руку і тихо сказала:

— Разом ми зможемо все, правда, ведмедику?

Нортон усміхнувся й ніжно поцілував її в чоло:

— Завжди.

Нортон ніжно усміхнувся, почувши слова Дроянди, і обійняв її за плечі:

— Ти заслуговуєш на найкраще, кохана. Якщо ти хочеш власний дім із балконом і басейном, то так і буде. Ми зробимо його разом, таким, як ти мрієш.

Дроянда задоволено кивнула:

— І ще… я хочу, щоб у нас був сад із трояндами й магічними квітами. І щоб вечорами ми сиділи на балконі, пили чай і дивилися на зірки.

Нортон усміхнувся ще ширше:

— Це ідеальний план. Я вже бачу, як ми облаштовуємо кожен куточок цього будинку разом

Юстин, почувши їхню розмову, вдоволено кивнув:

— Головне, щоб ви підтримували один одного. Якщо хочете будинок, ми допоможемо вам із цим. Але пам’ятайте, що для цього треба старатися.

Дроянда подивилася на Нортона, її очі блищали від радості:

— Я знаю, що з тобою я зможу все.

Нортон ніжно провів пальцями по її щоці:

— Бо ти моє коханнячко, а я твоє.

Агафія засмутилася і схрестила руки на грудях:

— Але ж ми завжди були разом… я не хочу, щоб ми роз’їжджалися так швидко.

Дроянда лагідно, але впевнено взяла сестру за руки:

— Сестро, я тебе люблю, але ми ростемо, і кожен має будувати своє життя. Ми з Нортоном будемо родиною, так само, як ти з Ніком. Це не означає, що ми не будемо бачитися!

Юстин, почувши це, кивнув:

— Дроянда має рацію. У кожної сім’ї має бути власне гніздечко.

Дядько Макс підтримав:

— Не хвилюйся, Агафіє. Ви завжди будете сестрами, і ваш зв’язок не зникне. Але настав час приймати дорослі рішення.

Тітка Василиса усміхнулася:

— А ще ж є магія! Ви зможете бачитися хоч кожного дня.

Агафія подивилася на Ніка, який ніжно стиснув її руку:

— Я розумію тебе, але ти ж сама знаєш, що колись це мало статися. Ми також можемо подумати про свій дім.

Агафія зітхнула, але все ж трохи усміхнулася:

— Ну добре… Але якщо що, я завжди можу приходити до вас у гості!

Дроянда засміялася і міцно обняла сестру:

— Авжеж! Тільки попереджай, щоб ми були вдома.