Bogdana reider - Зоряні Війни : Еніка Скайвокер ( Відновленя ), Bogdana reider

Сили світла та темряви

Сідіус  сидів своїм кабінетові  та розмірковував  над ситуацію що сталося флагманом Грівуса був знищений що правда сам генерал встиг врятуватися в капсулі

Сідіус, сидячи у своєму кабінеті, обертав у руках старовинний артефакт, що привертав його увагу. Він був майстром темної сторони, здатним відчувати зміни у Силі, і він добре знав, що знищення флагмана Грівуса не було кінцем. Він розумів, що втрата одного зоряного корабля — це лише малий камінець у величезному мозаїчному пазлі його планів.

Сідіус підняв погляд на голограму, де мерехтів образ Грівуса. Генерал виглядав роздратованим, але живим.

— Ваша Величність, я вибачте мені за невдачу. Мої сили були здивовані... Я обіцяю, це не повториться.

— Грівусе, невдачі є частиною великої гри. Але пам’ятай, кожен твій крок повинен сприяти нашій кінцевій меті. Віднови свої сили та готуйся до наступної фази наших планів, — холодно відповів Сідіус, його голос був спокійним і непохитним. Грівус кивнув, його образ зник із голограми, залишивши Сідіуса наодинці зі своїми думками. Він звернувся до великого вікна, що виходило на панораму Корусанта. Вечірні вогні міста блищали, як зорі у нічному небі, але для Сідіуса вони були лише фоном для його темних задумів. Сідіус думав про Джедаїв. Він знав, що Обі-Ван і його дружина Еніка становлять потенційну загрозу його планам. Вони були сильними, рішучими, і їхня любов та відданість одне одному робили їх ще небезпечнішими. Сідіус знав, що мусить розділити їх, засіяти недовіру і роздратування між Джедаями, щоб ослабити їх зсередини.

Він повернувся до свого столу, де лежала згорнута картка. Це був план, що включав не лише військові маневри, але й політичні інтриги, що мали зміцнити його владу і в кінцевому підсумку дозволити йому взяти під контроль увесь Галактичний Сенат.

Сідіус зітхнув. Він знав, що наступні кроки будуть ризикованими. Він мусив діяти обережно, адже кожен його рух спостерігався невидимими очима, що чекали на його помилку. Але він був готовий. Він був Дарт Сідіус, і він не приймав поразки.

Сідіус відчував, що час наближається, час, коли він зможе використати всю повноту своєї сили, і коли весь Всесвіт зрозуміє, що справжня влада належить тим, хто може контролювати Силу. І він, Дарт Сідіус, стане тим, хто веде галактику через темряву до нового порядку — порядку Сітхів.

— Дарт Тиранус  пора  моєму колишньому учневі Дарт Молу з'явитися на сцені мене е для нього завдання зробити так щоб Еніка Скайвокер- Кенобі не долетіла до Корусанта, а що до її чоловіка  то думаю твоя учениця впорається з ним.

На іншому кінці галактики, Обі-Ван та Еніка продовжували насолоджуватися моментами спокою у своїй каюті, не здогадуючись про зловісні  плани, які виношувалися проти них. Але доля, як завжди, не давала їм спокій занадто довго.їх двері постукали  велівши Еніки залишатися в ліжку  Обі-Ван на швидко   одів штани  та туніку

— Асока що трапилось?

— Вибачте що турбую так пізно майстре, але це не могло чекати ранку. Підліток опустила голову

— Це стосується моїх місій на Раксус е дещо що бентежить мене  можна мені поговорити с майстринею Обі-Ван кивнув, зрозумівши, що питання мало бути дійсно важливим, якщо Асока прийшла до них так пізно. Ну як пізно була тільки восьма

— Звичайно, Асоко. Я покличу Еніку, — відповів він, обережно поглядаючи на Еніку, яка мала вигляд трохи занепокоєної, але водночас готової допомогти своїй падаван. Еніка піднялась з ліжка, накинула на плечі легкий халат і підійшла до дверей. Вона обмінялась поглядами з Обі-Ваном, який натякав на підтримку, і звернулась до Асоки.

-- Асоко, розкажи, що турбує тебе? — спитала вона м'яким тоном.  Вона потягнула її на диван

— Це Лакс   Ренді він звʼязався зміною після моїй місії та попросив зустрічатися  я не знаю що думати ви знаєте як деякі хлопці чи чоловіки ставляться до жінок в яких е св "язок силою

— Що сталося на тій місії  спитав Обі-Ван кладучи руки на плечі Еніки

— Ми поцілувалися  це був лише поцілунок. Пояснила  Асока почервонівши  сила но чому  вона повинна була говорити це при майстрі Обі- Вані

. Хоча він виховав Еніку і йому не звикати до таких розмов

— Асока в  пʼятнадцять років  ще важко розібратися своїми  почуттями повір я знаю деякі навіть 27 не могли розібратися. Вона подивилась на свого чоловіка.

--Як  ви розрізнили справжнє кохання від підліткової пристрасті ? 

Еніка та Обі-Ван обмінялися поглядами, перед тим як Еніка відповіла Асоку м'яким, але серйозним тоном.

— Асока, справжнє кохання і підліткова пристрасть можуть бути дуже схожими, особливо коли ти молодий і вперше відчуваєш такі сильні емоції, — почала вона — Особливо коли закохалася свого майстра і не знаєш що з цим робити .Тобі в цьому простіше 

 — Але ви зразу знали що це кохання ?

Обі-Ван ввічливо втрутився, бажаючи допомогти своїй падаван розібратися у складних почуттях.

— Асока, зрозуміло, що ти можеш відчувати плутанину. Ми всі проходили через це. Справжнє кохання відрізняється тим, що воно не лише про пристрасть і захоплення, а й про глибоке розуміння, підтримку і взаємну повагу. Це почуття, яке змушує тебе хотіти бути кращою версією себе для іншої людини, — сказав він, споглядаючи на Еніку з посмішкою, що відображала його власні переживання.Еніка додала, злегка нахилившись до Асоки:

— Це коли ти готова підтримати людину в будь-якій ситуації, навіть якщо це вимагає жертв. І це не означає, що у відносинах не буде труднощів, але справжнє кохання допомагає подолати їх разом. Важливо слухати своє серце, але також бути реалістичною і мудрою.

Асока задумливо кивнула, обдумуючи слова своїх наставників. Вона відчувала глибоку вдячність за їхню підтримку і поради. Асока кивнула, відчуваючи полегшення. — Дякую, майстре Еніка, майстре Обі-Ван. Я почуваюся краще, знаючи, що в мене є на кого покластися.

— Ми завжди поруч, Асоко, — відповіла Еніка з усмішкою. — Тепер, можливо, тобі варто відпочити. Важливо зберігати ясність розуму, особливо коли нас чекає багато роботи. Асока подякувала їм ще раз і пішла, залишивши Обі-Вана та Еніку одних у каюті. Вони обмінялися поглядами, обоє розділяли відчуття турботи за свою падаван, але також відчували гордість за її зрілість у пошуках відповідей.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍