Топ популярних книг за місяць!
Knigoed.Club » Любовні романи » Любов у спадок 📚 - Українською

Інна Роміч - Любов у спадок

319
0
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книжку "Любов у спадок" автора Інна Роміч. Жанр книги: Любовні романи.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 127 128 129 ... 134
Перейти на сторінку:
життям. Це моє єдине бажання.

На пагорбі запала дзвінка тиша. Чорний принц спохмурнів.

— Я не можу виконати ваше бажання, леді, — холодно заявив він. — Цей чоловік шотландець, а ви — спадкоємиця англійського графства. Я не можу сіяти розбрат на землях мого батька.

— Тоді я офіційно відмовляюся від спадщини на користь дітей сера Джеффрі Персі, мого загиблого дядька, — чітко вимовила дівчина. — Якщо ж ви не виконаєте мого прохання, ваша високосте, я буду змушена вважати вас ошуканцем!

Її голос зірвався. Хтось злякано охнув. Граф Ланкастер важким поглядом уп'явся в зблідлу спадкоємицю.

— Привести сюди цього… графа Далхаузі! — скажено вигукнув Чорний принц. — І знайдіть якогось капелана!

Двоє стражників швидко скотилися схилом донизу. Принц Едуард схрестив руки на грудях і, не дивлячись ні на кого, мовчки чекав. Еріка чула тільки биття власного серця, яке глушило для неї решту звуків. У широкому проході частоколу з'явився Дік. Він розтирав почервонілі руки й не відводив погляду від дівчини.

Слідом за полоненим шотландцем до намету підвели переляканого священика. Огрядний святий отець у рясі, трохи закороткій, ніяково впирався запопадливим стражникам із особистої гвардії принца, що підштовхували його в спину. Блискуча тонзура на його голові блищала від поту, обличчя пашіло від праведного гніву.

— Сину мій, — з докором звернувся капелан до стражника, що не дуже чемно підштовхнув його ближче до свого осяйного пана, — чи ж богоугодна це справа — хапати чесного священика й тягти його нагору цим крутим і слизьким схилом, та ще й штовхати в спину?

Далхаузі, попри всю серйозність свого становища, не стримався й гмикнув, за що заробив гнівний погляд святого отця. Шотландський лицар стояв, незалежно розглядаючи блискучу англійську знать, немов перед ним зібралися його сусіди, щоб хильнути кухликів зо два елю. На душі в нього було спокійно та чисто, і цей дивний спокій навіть не дивував Діка. Він глянув на Еріку, й тепла хвиля вдарила йому в серце, затопила цілим морем ніжності. Вона жива, ця кумедна, дивовижна дівчина, яку він любив понад життя. Жива й ціла, хоч мало не загинула… Йому дуже хотілося вичитати їй за те, що так необачно повернулася, але шотландець розумів, що його привели сюди зовсім не для цього. Він виконав усе, що від нього було потрібно, — захистив її, і тепер було байдуже, що буде з ним.

— Ти йменуєшся Річардом Далхаузі, графом шотландської марки? — вкрай неприязно дивлячись на нього, промовив Чорний принц.

Дік із гідністю вклонився.

— Так, ваша високосте.

Принц відвернувся від бранця й щось тихо промовив до Ланкастера. Старий лицар насупився, однак потім його обличчя розгладилася, й він кивнув, погоджуючись.

— Що тут відбувається? — користуючись нагодою, прошепотів шотландець на вухо священикові.

— Не знаю, сину мій, — з милостивим виглядом відгукнувся святий отець. — Сподіваюся тільки, мене сюди покликали не для того, щоб когось причащати.

Річард мимоволі зіщулився, дивлячись на суворо насупленого Плантагенета.

— Подумайте ще раз, графине, — звертаючись до блідої, та рішучої дівчини, холодно сказав Едуард. — Поки я ще можу називати вас цим титулом… Подумайте гарненько. Що ви втратите й що придбаєте? Я готовий служити вам… як лицар дамі. Але якщо ви не відмовитеся від своєї примхи, то втратите мою дружбу.

Принц пильно й наполегливо подивився їй у вічі. Один такий погляд миттєво змусив би яку завгодно придворну красуню зрозуміти, про що йдеться. Еріка спалахнула від такої відвертості. Оце то звичаї в тому їхньому Лондоні…

— Ваша високосте, — твердо відповіла дівчина, — я дуже ціную і вічно пам'ятатиму слова, які ви мені сказали. Але, якщо я здобуду вашу дружбу, то втрачу своє кохання… А цього я не можу знести. Я кохаю цього чоловіка всім серцем, ваша високосте. Ви не можете не зрозуміти мене…

Вона притисла руки до грудей і перевела свій променистий погляд на очманілого Річарда. У своїй зніяковілій та гордовитій радості маленька руда графиня стала надзвичайно гарна. Єдину мить принц Едуард із відвертим замилуванням дивився на дівчину, мов кіт на недоступну сметану. Старий ветеран, який привів бранця, очевидно, чимало побачив на своєму віку, але й той не стримався, голосно сказав:

— Авжеж, поталанило тобі, хлопче.

Далхаузі розтулив був рота, щоб запитати, що ж усе-таки відбувається, але тут принц, який засоромився свого пориву, знову насупився й коротко махнув рукою.

— Шкода. Ну, раз ваше бажання, як і раніше, незмінне… Ви дуже засмутили мене, графине, проте, я вмію бути вдячним, — поважно вирік Чорний принц. — У обмін на ваше втрачене графство я дарую вам невеличку компенсацію… Ви ж бо врятували мені життя, а я ціную його надзвичайно дорого.

Едуард ще раз куртуазно вклонився дівчині й наостанок кинув на неї полум'яний погляд.

— Починайте! — він кивнув священикові, який охоче ступнув йому назустріч. — Обвінчайте де-небудь віддаля цих двох молодих закоханих, святий отче, та швидше! Холланде, простежите за полоненим… тобто за нареченим. А мій нотарій поки що підготує потрібні папери, графине, — не без зловтіхи завершив принц.

Його високість відвернувся, ретельно демонструючи своє презирство до того, що тут мало відбутися. Холланд виступив уперед і кивнув своїм молодцям. Річарда підхопили попід руки й попровадили до самотнього крислатого дуба, в затінку якого розташувався намет головнокомандувача.

— Агов, хлопці, обережніше, — попросив він. — Ви ж не вішати мене ведете?

— Не набагато це, хлопче, відрізняється від петлі, — філософськи зауважив сивий стражник, ставлячи шотландця поруч із дівчиною.

Їх розвернули обличчями одне до

1 ... 127 128 129 ... 134
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Любов у спадок», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Любов у спадок"