Катерина Мединська - Розлюбити за будь-яку ціну, Катерина Мединська

Він давав своєму співрозмовнику інформації про себе рівно стільки, скільки вважав за необхідне.

Даніель повільно наблизився до барної стійки і сів на високу табуретку. Він спостерігав, як Лоран вміло розливає випивку.

– Я пропоную випити коньяк із моєї колекції. Це дуже рідкісний, унікальний коньяк із Гранд Шампані Brillet «Grand Siècle» майже сторічної витримки, – Лоран перейшов на доброзичливий, веселий тон, ніби був його нерозлучним другом, а не суперником.

Даніель зняв піджак і поклав його на табуретку, що стояла поруч.

– Потрібно бути справжнім ідіотом, аби відмовитись скуштувати гарний коньяк.

Лоран весело засміявся.

– Тепер я бачу, що ми з тобою порозуміємося.

Лоран налив випивку і рішуче подав келих Даніелю. Пригубивши дорогий напій, Даніель захоплено закивав головою.

– Чудовий коньяк.

– Коли в руках склянка гарного коньяку, навіть найстрашніша історія стає смішною.

– Ти маєш рацію, Лоран. Їм легко заспокоїти знівечений думками розум, але серце, на жаль, не можна.

– Тобі чого сумувати? Така дівчина тебе кохає. – Лоран відпив із келиха і перейшов до того, що хотів сказати Даніелю. - Я розповім тобі дещо, а ти уважно послухай. Знаю, ти зрозумієш мене.

Коли ми познайомились із Ніколь, їй було сімнадцять років. Я запросив її на фотосесію. Вона не відразу погодилася і досить довго не наважувалася прийти до мене. Не знаю чому, але Ніколь передумала, і я був дуже радий її бачити, коли вона завітала в мою студію. Я взяв камеру і попросив її позувати для мене. Але вона ніяковіла, все не могла зібратися. У своїй професії я зобов'язаний відчувати психологічний та емоційний стан моделі та взаємодіяти з нею. Мав допомогти їй розкритися. Але вона ніби була в щільному, глухому, закритому коконі і до неї практично неможливо було достукатися. Зрозумівши, що не зможу так далі продовжувати працювати, я запросив її на обід, і ми довго спілкувалися. Тоді Ніколь розповіла мені про своє перше кохання і говорила з таким захопленням і трепетом про цю людину, що я мимоволі заслухався. Ми повернулися до фотостудії і цього разу я попросив її уявити, що вона позує не для мене, а для хлопця, якого любить. Уяви моє здивування, коли я побачив блакитні, як небо, очі, сповнені безмежного, щирого кохання.

Лоран зміряв Даніеля проникливим поглядом.

– Показати ті фото, на яких Ніколь ще любить тебе?

Даніель відсахнувся, ніби від удару, і тяжко видихнув. Він був вражений словами Лорана.

– Подивися, цього разу навіть відриті двері для сестри залишив! – Почули чоловіки гучний дзвінкий голос Марго.

Вона увійшла до квартири, а слідом за нею і Жизель. Чоловіки розгорнулися на голос жінки. Лоран попрямував до сестри, а Даніель підвівся, з цікавістю розглядаючи жінок.

– Познайомтеся, це Даніель, він бойфренд Ніколь, – повідомив Лоран як би між іншим. - Даніель, це моя сестра Марго. Він обійняв і поцілував жінку в щоку. А потім перевів погляд на гарну брюнетку.

– Жизель, – театрально вимовив Лоран, – подруга моєї сестри.

Даніель подивився на Марго, яка променисто посміхалася. Він ніколи не здогадався, що це сестра Лорана. Зовні вони були зовсім не схожі. Брюнетка спокійно стояла осторонь. Даніель не міг не звернути на неї уваги, бо вона не зводила з нього очей, і теж упізнав її.

– Ми знайомі, – повідомив Даніель.

– Ось як? Який тісний світ, – защебетала Марго. Вона була цілком задоволена ситуацією, що склалася. Яке щастя, що ця Ніколь має хлопця, і тепер можна не хвилюватися про брата. Лоран нерозділено закоханий, це сумно, але не страшно. – То це ви завалили квітами квартиру мого брата?

Даніель винувато посміхнувся і глянув на Лорана. Тепер він жалкував про своє імпульсне рішення.

– А де ж Ніколь? - поцікавилася Марго.

– Вона перевдягається, – водночас відповіли чоловіки.

Марго манірно засміялася.

– Давай я допоможу тобі, – запропонував Лоран і допоміг зняти сестрі верхній одяг. А потім він підійшов до Жизелі. Вона зняла пальто і просто передала його Лорану.

Ніколь тихо спустилася сходами вниз і помітила, що всі вже зібралися. Їй не хотілося нікого бачити. Вона хотіла здаватися бадьорою та веселою, але насправді була близька до сліз.

Лоран першим помітив її появу. Він здавався спокійним і незворушним. Стояв у розслабленій позі, сховавши руки в кишенях джинсів, і з лінивою усмішкою слухав невигадливу балаканину сестри. Ніколь подивилася на Лорана і всього на секунду в глибині його зелених очах майнула туга і пристрасть - палка, сильна, невгамовна. Але він швидко впорався з собою і, у своїй манері, сховався за напускними веселощами.

Ніколь відчувала його відчайдушний стан, бо сама перебувала в емоційному ступорі. Вона дивилася на Лорана і не могла відвести погляду, ніби він був її порятунком, коли перед нею з'явився Даніель. Це було так символічно. Його гарне обличчя відволікло Ніколь і нагадало, що саме про цього чоловіка вона мріяла все життя. Даніель усміхнувся їй, як завжди звабливо, і трохи зухвало зміряв поглядом її вбрання. Ось тільки це не викликало в ній нічого, крім незрозумілого внутрішнього напруження і навіть роздратування.