Джеймс Мейс - Комунізм та дилеми національного визволення: Національний комунізм у радянській Україні 1918-1933

Хвильового) під час громадянської війни. Григорій Костюк, який знав Хвильового та провів, напевно, наймасштабніше дослідження життя і творчості письменника, гаряче заперечує це, називаючи тих, хто робить такі заяви, вульгарними «загарбниками уваги та виробниками ковбас» (фразу в лапках перекладено з англійської. — у дужках прим. наук. ред.). Треба також завважити, що біографія Хвильового дозволяє припустити походження цієї історії з досвіду автора протягом громадянської війни, де він служив військовим комісаром, і що за основу історії було взято особисті конфлікти, які переживали його знайомі чекісти. Див. у: Ган, О. Трагедія Миколи Хвильового. Б. м. : Прометей, б. р. 77 С. 31.

556

Хвильовий, Микола. Вальдшнепи. ВАПЛІТЕ : Літературно-художній журнал. 1927. № 5. С. 5–69.

557

Смолич, Юрій Корнійович. Розповідь про неспокій. (Дещо з книги про двадцяті й тридцяті роки в українському літературному побуті.) Ч. 1. Київ : Радянський письменник, 1968. С. 34.

558

Там само. С. 89.

559

Куліш, Микола. Твори. Нью-Йорк : УВАН, 1955. С. 40.

560

Критичний аналіз п’єси див. у: Revutsky, Valerian. The Prophetie Madman: The People's Malakhiy — A Play by Mykola Kulish, Canadian Slavonic Papers. T. 1. 1956. C. 45–48.

561

Ознайомитися з текстом двох згаданих п’єс, а також спогадами Григорія Костюка про створення «Патетичної сонати» можна в: Куліш, Микола. Твори. Нью-Йорк : УВАН, 1955. С. 9–104, 205–292, 412–414.

562

Куліш, Микола. Критика чи прокурорський допит? ВАПЛІТЕ. 1927. № 5. С. 146–157.

563

Див. у: Bahrij Pikulyk, Romana. The Expressionist Experiment in Berezil': Kurbas and Kulish. Canadian Slavonic Papers. Vol. 14. 1972. № 2. C. 224–244.

564

Імовірно, то був неточний переклад Автора з української на англійську мову. В оригінальному тексті Курбаса так: «Треба бить по голові фактами високої якости та оригинальности культурної творчости» (Курбас, Лесь. Шляхи Березоля. ВАПЛІТЕ. 1927. № 3. С. 42–143). Тобто в оригінальному тексті зазначено не про «ясність, а про «якість». — Прим. наук. ред.

565

Курбас, Лесь. Шляхи Березоля. ВАПЛІТЕ. 1927. № 3. С. 141–165, особл. 142–143.

566

Переклад Марка Царинника в: Dovzhenko, Alexander. The Poet as Filmmaker: Selected Writings. Cambridge, Mass. and London, 1973. P. 15.

567

Див., наприклад, у: Довженко, Олександр. До проблеми образотворчого мистецтва. / Ваплітянський збірник. Вид. друге, доповн., під ред. Ю. Луцького. [Оуквіл] : КІУС ; Мозаїка, 1977. С. 163–173.

568

Скрипник, Микола. Статті й промови в національного питання. Мюнхен : Сучасність, 1974. С. 57–81.

569

Luckyj, George S. N. Literary Politics in the Soviet Ukraine, 1917–1934. New York : Columbia Univ. Press, 1956. C. 70–74; Ваплітянський збірник. Вид. друге, доповн., під ред. Ю. Луцького. [Оуквіл] : КІУС ; Мозаїка, 1977. С. 15–18, 235–238.

570

Див., наприклад, у: Обсерватор. Думки про молоду белетристику. ВАПЛІТЕ. 1927. № 4, С. 194–201.

571

Хвильовий, Микола. Одвертий лист до Володимира Коряка. ВАПЛІТЕ. 1927. № 5. С. 158–173.

572

Хвильовий, Микола. Вальдшнепи. ВАПЛІТЕ. 1927. № 5. С. 5–69.

573

Хвиля, А. Від ухилу в прірву. Харків, 1928; передруковано як: Від національного комунізму до українського антикомуністичного націоналізму. Нью-Йорк. 1954.

574

Shkandrij, Myroslav. The «Literary Discussion» in Soviet Ukraine, 1925–1928. Ph.D. dissertation: University of Toronto, 1980. Pp. 272–273.

575

Лист Хвильового, вперше опублікований у «Комуністі» 22 лютого 1928 року, передруковано в: Будівництво радянської України. Збірник Вип. 1. Харків: ДВУ, б. р. С. 199–201, а також у: Лейтес, А., Яшек, М. Десять років української літератури (1917–1927) / за ред. С. Пилипенка; Інститут Тараса Шевченка. Т. 2. Організаційні та ідеологічні шляхи української радянської літератури. 2 вид. Харків, 1930. С. 318–320.

576

Luckyj, George S. N. Literary Politics in the Soviet Ukraine, 1917–1934. New York : Columbia Univ. Press, 1956. P. 151.

577

Процитовано: там само, С. 153. (У нашому виданні цитату подано за оригіналом. Це справді «Літературний ярмарок», але число за червень 1929 і, головне, автором тексту в журналі зазначено не Хвильового, а письменника Олександра Копиленка — то рядки з його листа до Григорія Епіка. Оригінал тут: Лист О. Копиленка до Гр. Епіка. Літературний ярмарок: альманах-місячник. Харків : Державне видавництво України, 1929. Книга сьома (137). Червень. С. 101. — у дужках прим. наук. ред.)

578

Див., наприклад, у: Антонюк, С. Проти хвильовизму. Література і мистецтво (додаток Вісті ВУЦВК). 1930. 23 лютого. С. 1–2.

579

Скрипник, М. О. Проти забобонів. Критика. 1929. № 6. С. 16–23.

580

Юринця, критика та філософа, порівнювали з Бенедетто Кроче (Лавріненко, Юрій. Розстріляне відродження: Антологія 1917–1933: Поезія-проза-драма-есей. Париж, 1959. С. 837) через те, що він зосередився на філософії літератури в європейському сенсі. У 1928 (насправді — у 1929. — у дужках прим. наук. ред.) році він став членом ВУАН — це був вияв прагнення партії самостійно добирати її членів. Студент Покровського й Деборина, Юринець здобув погану славу під час кампанії проти філософії Деборина в Радянському Союзі, а Скрипника змусили засудити його в 1930-му. Його виключили з партії 1933-го, а пізніше заарештували за звинуваченням у належності до троцькістсько-націоналістичного блоку (така справа справді була, але Юринця не було зазначено серед учасників цього вигаданого чекістами блоку. У 1933 його справді було затавровано як «прихильника буржуазно-ідеалістичної філософії» та виключено зі складу академіків ВУАН, але заарештовано та розстріляно вже у 1937 р. не за вказаною вище справою. — у дужках прим. наук. ред.). Вважається, що його стратили. Kostiuk, Н. Stalinist rule in the Ukraine a study of the decade of mass terror (1929–1939). New York, 1960. Pp. 54–56; Бойко, M. Проф. В. О. Юринець. Наука і освіта (додаток Вісті ВУЦВК). 1928. 2 липня. С. 1; Shkandrij, Myroslav. The «Literary Discussion» in Soviet Ukraine, 1925–1928. Ph.D. dissertation: University of Toronto, 1980. C. 141–146; Скрипник, Микола. За ленінську філософію. Більшовик України. 1931. № 6. С. 18–35, і також у: Вестник Коммунистической Академии, № 40–41. 1930. С. 85 та інші.

581

Лейтес,