Chris Jey - Between angels and demons, Chris Jey

Епілог

- Ти справді готовий піти на це? – обережно запитала Френкі.

- Так. Це найменше, що я можу зробити, - відповів Кем і подивився на Данте.

- «Найменше»? Та ти дуже скромний, – нефілім усміхнулася.

- Мені свого часу забракло духу відмовитися від крил і стати звичайною людиною, - сказав Гавриїл. З огляду на його минуле з Б’янкою, заради якої він не погодився відмовитись від того, хто він є, архангел спустився підтримати Камаеля. А за разом і допомогти, якщо в ритуалі щось піде не так. – Зараз буде боляче.

- Тепер ми знаємо, хто з нас найсміливіший, - констатувала Франческа.

- Я готова, - до друзів підійшла Хлоя.

- Зачекайте, - перервала Данте відьму. - Ти певен? - запитала вона ніжно Кема.

- Так. Ми не обговорюватимемо це більше. Адже тоді можу передумати, – він усміхнувся. – Тобі краще вийти.

- Добре, - Данте поцілувала Камаеля. – Скоро побачимося. Вона покинула кімнату.

- Я хотіла б, щоб і для мене зробили щось подібне, - Френкі обняла Кема. Хлоя дала Камаелю випити зілля і прочитала заклинання. – Усі, хто не має ангельської душі – покиньте кімнату. Я не знаю, як подіють чари, - наказала Френкі. Присутні виконали вказівки.

- Щось я нічого не відчув... - Кем не зумів договорити. Він відчув жахливий біль у грудях. За мить він прийняв свій справжній образ: його зріст став в рази більший, фізична оболонка зникла, Кем став випромінювати молочно-золотисте світло, яке осяювало все приміщення. Через пару секунд Френкі і ті, хто знаходився за дверима, почули до тремтіння пронизливий крик. Крила Кема зникли, чоловік прийняв свою фізичну форму, а молочно-золотисте світло залетіло в невелику посудину в руках Гавриїла. - Так, це і справді страшенно боляче.

- Твоя янгольська частина буде зберігатися в замку, під кількома замками та охоронною. Як відчуття? – поцікавився Гавриїл.

- Страшно хочу їсти. Напевно, це і є голод, – він усміхнувся.

***

Прага. Чехія. Через сімнадцять місяців.

Данте вийшла із університету. Була чудова, золотиста осінь. Повітрям ширився запах кави, імбирного чаю та глінтвейну. Під ногами лежало різного кольору – зелене, червоне, жовте, оранжеве – листя. Вітер колихав різнокольорові дерева.

- Як приємно, - Данте вдихнула на повні груди і пішла вперед.

Дівчина почула звук мобільного у кишені. Вона дістала його і почала відповідати на повідомлення, не дивлячись, куди йде. Через це дівчина часто стикалася з людьми. Данте врізалася у високого чоловіка. Усі її папери, які вона несла у папках, розсипалися, а телефон випав із рук.

- Ой, вибачте. Я не побачила вас, – дівчина почала збирати папери.

- Нічого. Я теж часто відволікаюсь через мобільний. Мене звуть Кріс, - перед Данте стояв її найкращий друг, перевертень Крістофер Едвардс - високий, сіроокий красень.

- Даніела. Дуже приємно. А ми з вами не могли зустрічатись раніше? – поцікавилася Данте.

- Ні, не думаю. Я б запам'ятав ваші смарагдові очі, – Кріс мило усміхнувся. Чоловік став допомагати Данте зібрати папери. – «Психологія особистості»? Цікавий вибір, - Кріс подав дівчині титульний листок із назвою курсу.

- Так. Я вивчаю психологію. Хочу допомагати людям досягти гармонії у відносинах і з самим собою.

- Так, ти завжди хотіла допомагати людям, - тихо промовив Кріс. - Ам ... Не хочете випити чаю? Кажуть, восени він смачніший, ніж в інші пори року.

- Дякую, але на мене чекають. Але можу вам підказати гарну кав'ярню. Там варять чудову каву та чай. Я, до речі, туди йду.

- Було б непогано. А може, ти ще мені підкажеш, де тут є хороша майстерня? Я приїхав відпочити в місто, але моя машина зламалася. Нічого, що я на ти?

- Ні. Все гаразд. Про машини. Мій хлопець найкращий механік не те, що в місті, а й у всій країні, - Данте усміхнулася. - О, а ось і він.

До нових знайомих підійшов чоловік. До недавнього часу він був одним із найкращих воїнів в ангельському війську, чудовим стратегом і відмінним наставником. Зараз він Кемерон Хейвен - механік і коханий хлопець. Підійшовши до Данте, він поцілував дівчину.

- Привіт. Я думала, ми зустрінемося в кав'ярні.

- Я звільнився раніше і вирішив заїхати за тобою.

- Як ти знайшов мене? – поцікавилася Данте.

- Тебе важко не побачити у жовтому пальті та червоному береті, – чоловік поправив головний убір дівчини.

- Любий, познайомся - це Кріс. Я ненароком врізалася в нього. А це Кем – мій хлопець.

- Знову через телефон відволіклася?

- Так, нічого страшного, - відповів Кріс. - Всі залишилися живими, - він усміхнувся.

- Дуже приємно познайомитись, – чоловіки потиснули один одному руки. – Ми з вами не могли зустрічатись раніше?

- Не думаю, - відповів Кріс.

- Крісу потрібна допомога з машиною. Я сказала, що ти в мене найкращий механік у країні.

- Ти, як завжди, перебільшуєш. Давайте так: Кріс, пішли з нами до кав'ярні, розкажеш, що з машиною, а я подивлюся, чим можу допомогти.

- Було б непогано.

Нові знайомі у кав'ярні провели близько двох годин. Вони розмовляли і навіть не помітили, як минув час. Кріс не планував так надовго затримуватись, але й не хотів йти. Адже він так засумував за своєю найкращою подругою. Йому не вистачало її підтримки, жартів та полювання разом. Але він також знав, що повертати її до колишнього життя не можна. Вона це не схвалить. Разом із Кемом вони довго йшли до свого щасливого життя.

Кріс обмінявся номерами з Данте та Камаелем. Вони навіть не здогадуються, що перевертень завжди знає, де мисливиця і янгол знаходяться, що роблять і з ким спілкуються. Адже заради їхнього спокійного та мирного життя члени Ордену завжди наглядають за Данте та Кемом. Щоб ніяка нечисть не потривожила їхній спокій. Так, вони інсценували смерть великої мисливиці та її ангела, але завжди є шанс, що обман розкриють.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍