Тетяна Гуркало - Ліїн із роду со-Ялата, Тетяна Гуркало
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Коні, чи звикли до подібного, чи були чимось опоєні для більшого спокою, але ідіота ледь не затоптали. Його це нічому не навчило, він кинувся до другого воза. На щастя на півдорозі бовдура схопила варта.
Хтось особливо влучний потрапив жовтим лататтям на голову Фіалці, і далі вона поїхала як справжнісінька імператриця в короні. Глядачі, які чудово розуміли, що це таке, стали хихикати і намагатися прикрасити решту дівчат схожим чином. Фіалка сиділа з кам'яним обличчям і успішно вдавала, що це відбувається не з нею і що не вона в першу мить тихенько обізвала метальника латаття так, як він того заслуговує.
— Зате зерна менше кидають, — філософськи сказала Сойка, котра сиділа праворуч від Ліїн. Мабуть, звикла шукати щось хороше у будь-якій ситуації.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Ліїн із роду со-Ялата, Тетяна Гуркало», після закриття браузера.