Данило Туптало - Житія Святих - Травень, Данило Туптало

своїх — Корнилія і цього блаженного Теодора. І сказав до них філософ: "Хочу з Писання розмовляти з вами". Сказав до нього святий Теодор: "Говори, коли хочеш". Філософ же сказав: "Хто, не народившись, — помер, і хто, народившись, — не помер? Хто ж помер і не стлів?" Теодор же преподобний відповів йому: "Не складне твоє питання, о філософе, проте скажу тобі: "Той, хто помер, не народившись, — Адам. Той, хто народився і не помер, — Енох. Померла і не стліла жінка Аотова, у стовп соляний перетворена. Ти ж послухай здорової нашої поради і, покинувши некорисне тобі запитування і схолястичні силогізми, приступи до Христа, Йому ж служимо, і приймеш відпущення гріхів". Він же мовчав, наче німий, і відійшов, дивуючись кмітливій відповіді. Преподобний же Теодор прожив вельми богоугодно у весь час життя свого і корився отцеві своєму аж до його кончини, і в хворобі тілесній послужив йому. Після блаженної ж кончини отця свого преподобного Пахомія також і після швидкої кончини намісника його, блаженного старця Петронія, поводирем став святому стадові і багатьма чудами збагатився, через що славний був і знаний святішому Атанасію Великому Олександрійському. Користь приносив багатьом ділами і словами, у глибокій старості до Господа відійшов, щоб стояти із преподобним Пахомієм у лику богоносних отців на небі перед престолом слави Отця, і Сина, і Святого Духа, єдиного у Тройці Бога, Йому ж слава навіки. Амінь.

Про цього преподобного Теодора Місяцеслов Великий пише так: "Освяченим називається, бо коли зачала його мати у лоні своїм, бачила у сні зірку пресвітлу, що з неба зійшла до лона її". Так проявив Бог свого угодника ще у лоні материнськім — освяченим бути благодаттю Святого Духа. Але тому що цього нема у Метафраста, ані в рукописах грецьких, ані у Великій Мінеї Четьї, ані в Пролозі, тому й ми цього в житії його не дали, тут же, на кінці лише, згадали. Здається, що те зоряне з неба до лона матері зішестя святого Теодора Сікеота, якого 22 квітня шануємо, як же про те в житії його написано, стосується більше, ніж цього святого Теодора, учня Пахомія. А що цього Освяченим деякі називають, то розуміти годиться, що в той час ченці в кийовії Тавенисійській не мали єрейського освячення (що в житії Пахомієвому очевидно). Його першого переконали прийняти єрейське поставлення — і через те названий Освяченим, як же і Сава преподобний, що його 5-го грудня шануємо, Освяченим називається, через те що він перший у Лаврі своїй єреєм став. Хоч про святого Теодора в житії його не сказано, чи був він єреєм, проте відомо, що не всіх святих житія детально написані, як же навіть житіє Ісуса Христа не є детально описане у Святому Євангелії. Сказано-бо, що якби про все детально писати, то цілий світ не вмістив би написаних книг. Тому цілком правдоподібно, що святий Теодор цей був єреєм і через те Освяченим називається.

На початку житія цього преподобного Теодора згадано місяць єгипетський, названий "тива", що в нас називається січень. Також у житії преподобної Марії Єгипетської згадано фармудій. Належить тому всіх місяців єгипетських довідатися назви і хай буде й те відомо, що числа єгипетських місяців з нашими не збігаються.

ТОТ (тобто вересень) починається нашого 29-го серпня.

ПАОФІ починається 28-го вересня.

АТИР починається 28-го жовтня.

ХІАК починається 27-го листопада.

ТИВА починається 27-го грудня.

МЕХИР починається 26-го січня.

ФАМЕНОТ починається 25-го лютого.

ФАРМУТІЙ починається 27-го березня.

ПАХОН починається 26-го квітня.

ПАУНІ починається 26-го травня.

ЄПІФИ починається 25-го червня.

МЕСОРІ починається 25-го липня.

Тому, коли місяця тива було в єгиптян 11-е число, тоді в нас було 6-е січня, свято ж Богоявлення Господнього, коли блаженному хлопцеві Теодору прийшло розчулення і світу зневаження.

У той самий день пам'ять блаженної дівчини Музи

"Божий раб Пров, — говорить святий Григорій Двоєслов, Папа Римський, до архидиякона свого Петра, — розповідав мені про свою сестру, що називалася Муза. Коли була ще малою дівчинкою, однієї ночі у видінні соннім явилася їй Пресвята Богородиця Приснодіва Марія. За нею йшли дівчата, однолітки Музи, і спитала Владичиця Музу: "Чи хочеш ти з цими дівчатами жити і йти за мною?" Відповіла та: "Хочу, Пані". І заповіла їй Владичиця, щоб більше нічого дитячого чи негідного не робила, від сміху і забави стримувалася, знаючи, що на тридцятий день прийде і приєднається до тих дів. Дівчина ж Муза, прокинувшись, з того часу змінила свої звички і будь-яку дитячу нерозумність відкинула. Батьки її тим дуже дивувалися і розпитували її. Розповіла, що бачила Пресвяту Діву Богородицю, яку від неї прийняла заповідь і в який день має відійти до неї і приєднатися до дівчат, що йдуть за нею. Коли настав двадцять п'ятий день — вогнем охоплена була Муза. На тридцятий же день, коли година відходу її зблизилася, бачила знову Пресвяту Діву, що до неї з дівчатами тими прийшла і кликала, і відповіла їй тихим голосом, кажучи: "Вже йду, Пані, вже йду". І з цим словом дух свій віддала в руки Богородиці, і вийшла з дівочого тіла, зі святими дівами оселилася". Цю розповідь чувши, архидиякон Петро спитав святішого Папу Григорія: "Довідатися хочу, владико, чи вже зараз, перед прийняттям тіл, душі праведних можуть бути на небо прийняті?" Сказав Григорій святий: "Цього ані про всіх праведних не можемо сказати, що на небо прийняті, ані якось заперечити. Душі деяких праведних віддалені від Небесного Царства обителями. Причиною ж того є не що инше, як відсутність повної правди в тимчасовому житті. А що душі померлих праведників, які дотримувалися на землі повної правди завжди, виходячи з тілесних затворів, оселяються зразу в небесних обителях, це очевидніше від сонячного світла: сама-бо істина — Христос — свідчить собою, кажучи: "Де труп, там зберуться орли". Тобто: де сам Спаситель наш із прийнятою нашою людською плоттю, там, без сумніву, збираються душі праведних. І Павло-апостол бажав звільнитися і з Христом бути, і той, хто вірить, що Христос на небі, не має сумніву, що й Павлова душа на небі з Христом перебуває. Той-бо апостол зрозуміло говорить, що після звільнення від тіла душі праведних оселяються в Небесній Батьківщині. Каже-бо: "Знаю, що якщо земна наша хатина тіла зруйнується, будівлю від Бога маємо — хатину нерукотворну вічну на небі". Богові нашому слава нині, і повсякчас, і навіки віків. Амінь.

Місяця травня на 17-й день

Пам'ять святого