Жюль Верн - 20 000 льє під водою

лезом обрію, на півночі з’явився сонячний диск! З водних глибин заструменіли сотні чудових фонтанів. Удалині — «Наутілус», наче заснулий кит. А за нами, до півдня і сходу, — неозора земля, хаотичне накопичення скель і криги!

Піднявшись на вершину гірського піка, капітан Немо ретельно виміряв за допомогою барометра його висоту над рівнем моря, щоб надалі на підставі цих даних коригувати свої спостереження.

За чверть до дванадцятої сонце, яке ми бачили лише завдяки рефракції, випливло з-за обрію, як золотий диск, і кинуло свої останні промені на цей пустельний материк, на ці води, котрі не борознило ще жодне судно!

Капітан Немо, озброївшись підзорною трубою із дзеркалом, що виправляє обман зору при заломленні променів, спостерігав світило, яке хилилося до обрію, описуючи по діагоналі подовжену дугу. Я тримав хронометр. Серце моє прискорено билося. Якщо момент, коли половина сонячного диска сховається за обрієм, збіжиться з полуднем, значить, ми на самому полюсі!

— Полудень! — вигукнув я.

— Південний полюс! — урочисто сказав капітан Немо, передаючи мені підзорну трубу.

Я глянув: сонячний диск наполовину був зрізаний лінією горизонту.

Останні промені сонця золотили вершину скелі, а нічні тіні вже лягали на його схили. У цю хвилину капітан Немо, поклавши руку на моє плече, схвильовано сказав:

— У тисяча шестисотому році голландець Герік, захоплений течіями і бурями, досяг шістдесят четвертого градуса південної широти і відкрив Південно-Шетландські острови. У тисяча сімсот сімдесят третьому році, сімнадцятого січня, знаменитий капітан Кук, пливучи уздовж тридцять восьмого меридіана, досягнув шістдесят сьомого градуса тридцять сьомої мінути широти, і в тисяча сімсот сімдесят четвертому році, тридцятого січня, на сто дев’ятому меридіані він досягнув сімдесят першого градуса п’ятнадцятої мінути широти. У тисяча вісімсот дев’ятнадцятому році російський дослідник Беллінсгаузен перебував на шістдесят дев’ятій паралелі, а в тисяча вісімсот двадцять першому році — на шістдесят шостій під сто одинадцятим градусом західної довготи. У тисяча вісімсот двадцятому році англієць Брансфілд дійшов до шістдесят п’ятого градуса. У тому ж році американець Морел, розповіді якого, утім, викликають сумнів, піднімаючись уздовж сорок, другого меридіана, відкрив вільне від криги море під широтою сімдесят градусів і чотирнадцять мінут. У тисяча вісімсот двадцять п’ятому році англієць Поуел через крижані поля не міг пройти далі шістдесят другого градуса. У тому ж році простий мисливець на тюленів, англієць Уедл, піднявся до сімдесят другого градуса чотирнадцятої мінути широти по тридцять п’ятому меридіану і до сімдесят четвертого градуса п’ятнадцятої мінути широти по тридцять шостому. У тисяча вісімсот двадцять дев’ятому році англієць Форстер, командир «Шантеклера», відкрив антарктичний материк під шістдесят третім градусом двадцять шостою мінутою широти і під шістдесят шостим градусом двадцять шостою мінутою довготи. Першого лютого тисяча вісімсот тридцять першого року англієць Біско відкрив землю Ендерби під шістдесят восьмим градусом п’ятдесятою мінутою широти, п’ятого лютого тисяча вісімсот тридцять другого року землю Аделаїди під шістдесят сьомим градусом широти і двадцять першого лютого землю Грехем під шістдесят четвертим градусом сорок п’ятою мінутою широти. У тисяча вісімсот тридцять восьмому році француз Дюмон Д’юрвіль, затертий суцільними льодами під шістдесят другим градусом п’ятдесят сьомою мінутою широти, відкрив землю Людовика-Філіпа; два роки потому, двадцять першого січня, той же Дюмон Д’юрвіль під шістдесят шостим градусом тридцятою мінутою відкрив острів Аделі, а через вісім днів під шістдесят четвертим градусом сороковою мінутою — берег Кларанс. У тисяча вісімсот тридцять восьмому році англієць Уїлкс дійшов до шістдесят дев’ятої паралелі на сотому меридіані. У тисяча вісімсот тридцять дев’ятому році англієць Беллені відкрив землю Сабрина на межі полярного кола. Нарешті, у тисяча вісімсот сорок другому році англієць Джеймс Росс дванадцятого січня, плаваючи на кораблях «Еребус» і «Терор», відкрив землю Вікторії під сімдесят шостим градусом п’ятдесят шостою мінутою широти і сто сімдесят першим градусом сьомою мінутою довготи; двадцять третього числа того ж місяця він дійшов до сімдесят четвертої паралелі, найвіддаленішої точки, до якої доти доходили; двадцять сьомого числа він знаходився під сімдесят шостим градусом восьмою мінутою; двадцять восьмого числа — під сімдесят сьомим градусом тридцять другою мінутою; другого лютого — під сімдесят восьмим градусом четвертою мінутою. У тисяча вісімсот сорок другому році він знову вирушив в Антарктику, але не дійшов далі сімдесят першого градуса широти. Я, капітан Немо, двадцять першого березня тисяча вісімсот шістдесят восьмого року дійшов до Південного полюса, під дев’яностим градусом південної широти, і вступив у володіння цією частиною земної кулі, що дорівнює одній шостій усіх відомих материків.

— Від чийого імені, капітане?

— Від мого власного!

І з цими словами він розгорнув чорний прапор з вишитою на ньому золотою буквою «N».

Потім, обернувшись до денного світила, що кидало свій останній промінь у морську широчінь, вигукнув:

— Прощай, сонце! Сховайся, променисте світило! Іди за межі цих вільних вод, і нехай полярна ніч покриє мороком мої нові володіння!

Розділ п’ятнадцятий
ВИПАДКОВА ПЕРЕШКОДА АБО НЕЩАСНИЙ ВИПАДОК

Наступного дня, 22 березня, о шостій годині ранку почалися приготування до відплиття. Останні проблиски сутінків тонули в мороці ночі. Мороз дужчав. Дивовжно яскраво блищали зірки. У зеніті неба сяяв полярний дороговказ Антарктики — чудесний Південний Хрест.

Термометр показував дванадцять градусів морозу, а вітер, посилюючись, боляче пощипував лице. На вільному просторі вод усе більше накопичувалося крижин. Море було готове затягтися льодом. Безліч чорнуватих плям, розкиданих по його поверхні, указувало на швидке утворення свіжого