Жуль Верн - Скорочено П’ятнадцятирічний капітан

Роман «П’ятнадцятирічний капітан» або «П’ятнадцятилітній капітан» належить до серії «Незвичайні мандрівки» французького класика Жуль Верна (зустрічається написання ‘Жюль Верн’). П’ятнадцятирічному юнаку Діку Сенду, прообразом котрого став син романіста Мішель, несподівано доводиться очолити китобійну шхуну «Пілігрим». Наймолодший юнга залишається єдиною на борту людиною зі знаннями в судноплавстві. Перед Діком постає непросте завдання доставити екіпаж на батьківщину.

Серед пасажирів знаходиться зрадник, замішаний у незаконній работоргівлі. Негідник змінює запланований курс судна. Замість Америки бриг пристає до берегів Африки, де команді корабля загрожує смертельна небезпека. Діку та його друзям доведеться застосувати усі свої вміння аби вижити у екзотичній країні, де на їх життя зазіхатимуть не тільки дикі звірі, а люди.

Допитливість та розум, дружба та самопожертва, сила характеру та благородність протиставляються моральній нікчемності. Письменник не лише майстерно вибудовує характери героїв, але й акцентує важливість наукових та географічних відкриттів, актуальність розвитку кругозору. Рекомендуємо читати скорочено книгу «П’ятнадцятирічний капітан» Жуля Верна любителям пригод та романтикам.

Щоб читачі дізналися, як героям вдасться подолати перешкоди, наш електронний ресурс дає змогу скачати скорочено книгу «П’ятнадцятирічний капітан» Жуля Верна безкоштовно, без реєстрації та sms (смс); у нас є формати на вибір: fb2 (фб2), txt (тхт), rtf (ртф), epub (єпаб).

Тут ви можете скачати безкоштовно твір “П’ятнадцятирічний капітан” (скорочено) Жуля Верна, який ви можете прочитати приблизно за півтори години.

«П’ятнадцятирі́чний капіта́н» або «П’ятнадцятилі́тній капіта́н» — роман французького письменника Жюля Верна (1828–1905) з серії «Незвичайні мандрівки», який присвячений синові Ж. Верна Мішелю. Вперше опублікований у 1878 році. У творі автор виступив проти рабства чорношкірих африканців колонізаторами та їхніми ж ворожими племенами. За жанром — пригодницький роман, але, як і всі романи Жуля Верна, дає інформацію з географії, ботаніки й морської справи.

Стислий переказ, автор переказу: Світлана Перець.

Авторські права на переказ належать Укрлібу

ЧАСТИНА ПЕРША

Розділ І

ШХУНА-БРИГ "ПІЛІГРИМ"

2 лютого 1873 року шхуна-бриг "Пілігрим" була споряджена у Сан-Франціско для полювання на китів у південних морях. Шхуна належала багатому каліфорнійському судновласникові Джеймсу Уелдону, який кілька років тому призначив її командиром капітана Халла.

Капітан Халл, досвідчений мореплавець, мав команду, яка складалася з 5 матросів і 1 новачка. Уже на той час полювати на китів було важко, бо вони траплялися чимдалі рідше. Під час останнього сезону капітан Халл полював на смугачів, але влови вийшли небагаті. Китобоїв, найнятих на сезон, капітан висадив 15 січня на східному узбережжі Північного острова Нової Зеландії. Тоді ж до капітана звернулись із проханням узяти на борт пасажирів. В Окленді саме перебували місіс Уелдон, дружина хазяїна "Пілігрима", їхній 5-річний син Джек, її кузен Бенедікт та Нен, няня-негритянка. Вони приїхали сюди разом із Джеймсом Уелдоном, але той виїхав з Окленда раніше, бо мав справи.

Капітан Халл запропонував своїй пасажирці власну каюту. Він хотів, щоб під час плавання, яке могло тривати 40-50 днів, місіс Уелдон влаштувалася якнайкраще. Щоправда, плавання мало трохи затягтися: "Пілігрим" повинен був, одхилившись від курсу, зайти в чілійський порт Вальпараїсо, щоб там розвантажитись. Та 30-річна місіс Уелдон була хоробра жінка й не боялася моря. Кузен Бенедікт мав супроводжувати місіс Уелдон у цьому плаванні. Він був славний чолов'яга років 50-ти. Та, незважаючи на цей вік, було б необачно відпустити його кудись самого. Він був довгий, сухорлявий, мав велику кудлату голову і золоті окуляри. Чоловік не міг дати собі ради в найбуденніших життєвих справах. Однак він мав добре серце й завжди виявляв готовність зробити людям якусь послугу. Все своє життя він присвятив вивченню різних комах.

22 січня місіс Уелдон піднялася на борт "Пілігрима" з сином Джеком, кузеном Бенедіктом та старою негритянкою Нен. "Пілігрим" вийшов у відкрите море й узяв курс на американське узбережжя. Та через 3 дні повіяв дужий східний вітер, і шхуна-бриг змушена була змінити курс, щоб іти проти вітру. Отож на 2 лютого "Пілігрим" перебував у набагато вищих широтах, ніж цього хотів би капітан Халл.

Розділ II

ДІК СЕНД

Команда "Пілігрима" — вмілі, досвідчені моряки — жила як одна дружня сім'я. Це вже вчетверте матроси виходили разом на промисел. Усі вони були американці. Тільки один чоловік на борту, кок Негору, був родом з Португалії, але він добре знав англійську. Цей чоловік був мовчазний, тримався від команди осторонь, однак працював бездоганно. Капітан Халл жалкував, що не мав часу зібрати достатньо відомостей про минуле цього чоловіка. Негору мав десь 40 років, був чорнявий, сухорлявий, моторний, середній на зріст. Він ніколи не говорив ні про своє минуле, ні про свою родину.

Новачка, хлопця 15-ти років, звали Дік Сенд. Він був вихованцем дитячого будинку. Ім'я "Дік" — скорочене від "Річард" — дано сироті на честь жалісливого перехожого, який підібрав його через 2-3 дні після народження, а прізвище було на згадку про місце, де його знайдено, — на ріжку піщаної коси Сенді-Гук. Дік Сенд був середній на зріст, міцно збудований, чорнявий, із синіми рішучими очима. В 15 років хлопець уже міг приймати рішення і доводити до кінця свої задуми. В 4 роки він навчився читати, писати й рахувати. Діка змалку вабило море, і у 8 років він пішов юнгою на корабель. Капітан Халл помітив Діка Сенда, коли той був юнгою на борту одного торгового судна. Моряк заприятелював із цим славним відважним хлопцем, а згодом відрекомендував його Джеймсові Уелдону. Уелдон зацікавився сиротою і віддав хлопчика до школи в Сан-Франціско. І от нарешті новачком-матросом Дік ступив на борт "Пілігрима". Хлопець був безмежно відданий родині Уелдонів, котра стільки зробила для нього. Кілька років місіс Уелдон була йому за матір, а малого Джека він любив, мов рідного брата.

Тим часом через уперті східні вітри капітан Халл ніяк не міг поставити судно на належний курс. Коли б по дорозі їм зустрівся якийсь трансатлантичний пароплав, що йшов до Америки, капітан умовив би місіс Уелдон пересісти. Але їм не траплялися судна, бо вони й досі перебували в надто високих широтах. А зранку 2 лютого малий Джек першим побачив за бортом уламок судна.

Розділ III

НАПІВЗАТОПЛЕНЕ СУДНО

Через чверть години "Пілігрим" був уже за пів милі від напівзатопленого корабля. Люди на "Пілігримі" не сумнівалися, що там нікого нема, але раптом Дік почув гавкіт собаки. Капітан Халл, Дік Сенд та два матроси поплили на шлюпці рятувати собаку. Ніхто не помітив, що собака скажено гавкав саме тоді, коли на "Пілігримі" показався Негору. Невже собака впізнав кока? Глянувши на розлюченого пса, Негору анітрохи не здивувався, а лиш на мить насупив брови й повернувся до камбуза.

На напівзатопленому кораблі був напис "Вальдек". На палубі нікого не було, але собака наче кликав своїх рятівників до розчиненого центрального люка. Капітан Халл вважав, що коли там і є люди, то вони померли від спраги і голоду. Згодом матроси, капітан і Дік знайшли у кубрику п'ять тіл негрів. Дік почув, що нещасні ще ніби дихають, тому їх перенесли на шлюпку. На "Пілігримі" негрів відпоїли