Делісія Леоні - Його заборонене кохання. По той бік прокляття., Делісія Леоні

— Але Ви продовжували вірно виконували накази пансіонату, — трохи похитав головою чоловік на знак свого «розуміння». Деніель зітхнув і, насупивши брови, замислився. - Тейрен Вас щиро кохав, Еріеле. Вас підіслали убити його, як і ваші батьки були підіслані убити мого батька.

Мені не було сенсу більше ховати правду.

— Так.

Деніель різко підвівся з крісла і пройшовся по кімнаті, склавши руки за спиною.

— Тейрен одружився з Алією і зробив Вас своєю коханкою, - це бачення я пам'ятаю. Бачення зі сну. Я сумно посміхнулася. - Він беззастережно слухався Вас, і Ви підвели імперію до війни, до чвар всередині палацу…

— Не тільки я, а й Ерлоу, - обурилася я, не бажаючи брати всю провину лише на себе. Але заплющивши очі, я сказала жорстоку правду: - Небезпека для земель, для імперії могла допомогти проявити себе дир'єсу.

— І Вам це майже вдалося, Еріеле.

Я із соромом знову перевела погляд на Тейрена.

— Спочатку я вважав, що вас двох убили одні й ті самі люди. Під час перевороту вирішили позбутися імператора, імператриці, та й під руку потрапила його коханка. Але Ви були ще живі. А лікар повідомив мені, що Ви до того ж і вагітні і так ретельно приховували весь цей час своє становище. Ця дитина – демон. І нам довелося шукати будь-які можливості, щоб зберегти Вам та йому життя.

З Тейреном справи були набагато гірші. Його серце перестало битися, але ми змогли встигнути помістити його в стазис і штучно запустити його серце. У мене було замало часу, щоб прийняти правильне рішення. Мої маги підказали, що існує стародавнє прокляття, яке переносить душу у проклятий світ. Там душа може жити вічно, але програє той самий сценарій свого життя. Змінений. Такий, який завдає найменшого болю. Мені здалося, що це був єдиний правильний вихід, щоб розтягнути час.

Але час минав, проходило розслідування, і я зрозумів, що вбивця Тейрена саме Ви, Еріеле. Його вбили сильним закляттям і слід привів до... тієї, яку він кохав більше за життя. І тоді я зрозумів, що Вас убив інший. І цілком можливо, що не стільки Ви, як саме Ваша дитина, дир'єс, і був метою. Тим, хто стоїть за цим «пансіонатом», не потрібні у світі демони. А я маю намір за будь-яку ціну змінити цей світ, відродити болотяних демонів згідно з нашими давніми умовами.

Для всіх ви обидва мертві. Похорон був ілюзією. А я весь цей час намагався зрозуміти хто Ви, Вашу мету і як врятувати те, що для мене є таким важливим. І найбільшим бажанням у мене було дізнатися, хто стоїть за Вами, Еріеле. Я не можу наражати на небезпеку цю дитини в майбутньому. Я повинен знати, хто його ворог і знищити його зараз.

Але скільки ми не намагалися пробудити Тейрена чи дир'єса, секрет зняття прокляття втрачено. Все, що ми могли – це проникати у свідомість Тейрена і шукати відповіді. Але він так змінив свою реальність, що просто неможливо було розібратися. Він сховався в ньому, як у черепашці, глибоко-глибоко і ніяк не хотів йти на контакт.

Він перестав бути імператором, вирішивши, що саме його посада винна у тому, що з ним трапилося. Він зненавидів свого дир'єса і приспав його свідомість. Він кохав Вас так, що повірив, ніби Ви – його справжня дружина. Звинувачував дир'єса, що той злякав Вас і Ви просто… захищалися. Він повністю стер зі своєї пам'яті момент убивства. Він не хотів вірити у Вашу зраду, Еріеле.

Єдиним способом було перенести Вас, Вашу свідомість у його проклятий світ. А щоб контролювати Вас, туди довелося перенестись і мені. Але сили Л’архая мене сильно вимотували, і мені довелося діяти швидко. Підштовхувати Вас до потрібних рішень. Я хотів відтворити той момент, змусити Вас знову проявити себе і побачити, дізнатися, нарешті хто ворог! Але Ви вмієте дивувати, Еріеле, і не один раз, - зітхнувши опустився в крісло Деніель.

— У мене була умова з дир'єсом.

— Яка? - подавшись вперед серйозно витріщився на мене чоловік.

— Що я збережу цю дитину. Це… він мене вбив, щоб я повернулася сюди.

Деніель посміхнувся.

— І Ви погодились?

— Щоб захистити землі, уникнути шлюбу Тейрена з Алією, щоб відродити давні традиції та демонів… - так, я погодилася. Це… Ви мені подавали ті видіння, чи не так?

— Так. Всі методи хороші, коли не знаєш чого очікувати у проклятому світі. Знаєте, Еріеле, скільки вже життів прожив там Тейрен? Рано чи пізно, але він повертається на цвинтар і бачить там свою могилу. І тоді наступного дня він прокидається знову, нічого не пам'ятаючи, і мешкає короткий відрізок часу, сумуючи за Вами. Але мене щиро здивувала угода з дир'єсом. Він запропонував Вам її? Значить… демон, на відміну від Тейрена все пам'ятає, не помер?

— Так, він живіший, ніж Тейрен, - тихо відповіла я. – Але якщо дати можливість померти тілу Тейрена тут, то… помре і дир'єс. Тут. Там. І він це знає.

— Здається, Ви знову щось приховуєте, Еріеле, від мене.

— Я нічого більше не приховую, Деніеле. Питання зараз у тому, як врятувати їх?

Чоловік помітно похмурнів і втомлено провів рукою по обличчю.

— На жаль, пройшло стільки часу, Еріеле! Час безповоротно втрачено. Я давно дав би спокій Тейрену, якби не бажання і прагнення захистити його дитину, захистити болотяного демона. Я не можу дозволити знущатися над його тілом. Ми не можемо зняти прокляття.