Немеш Іван - Світ Звіролісу, Немеш Іван

Частина 21. Розділ 69

 

Пошуки відповідей

 

Міла та Багряник поспішали. Сонце вже торкалося горизонту, заливаючи небо багряними відтінками. Другий світанок добігав кінця, і залишався лише один—останній.

— Він досі там? — запитала Міла, коли вони вийшли з вузького проходу між скелями.

— Так, — відповів Багряник. — Вартовий зірок ніколи не покидає свого місця.

Вони підійшли до стародавнього храму, висіченого в скелі. Його кам’яні стіни були вкриті дивними символами, що мерехтіли слабким світлом. Вартовий стояв у центрі, здавалося, зовсім не помічаючи їхньої присутності.

— Ти прийшла, — його голос був низьким, майже вібруючим, немов сама темрява заговорила.

— Так, — відповіла Міла, стискаючи кулаки. — І цього разу я хочу відповідей.

Вартовий повільно повернув голову до неї.

— Ти їх не боїшся?

— Боюсь, — зізналася вона, але не відступила. — Але я не можу діяти наосліп. Чому три світанки? Чому саме цей час?

Вартовий нахилив голову, ніби оцінюючи її сміливість.

— Тому що це цикл, який повторюється.

Міла та Багряник обмінялися тривожними поглядами.

— Повторюється? — перепитала вона.

— Ви не перші, хто намагається змінити цей світ, — пояснив Вартовий. — Але кожного разу все повертається до початкового хаосу. Люди, звірі, війни, ворожнеча… Це коло, яке не може розірватися.

— А якщо цього разу ми зможемо? — вперто запитала вона.

Вартовий зробив крок уперед.

— Тоді вам потрібно знайти те, що було втрачено.

Міла стиснула зуби.

— Говори ясно. Що ми втратили?

Вартовий глянув на неї, а потім у темне небо, де почали з’являтися перші зорі.

— Останній шанс.

Настала тиша.

— Це означає, — сказав Багряник, — що якщо ми провалимося цього разу…

— Ніякого наступного циклу не буде, — завершив за нього Вартовий. — Все припиниться.

Міла відчула, як її охопив холодний жах.

— Але якщо ми знайдемо це «втрачене»…

— Тоді у вас є шанс розірвати коло.

Вона міцніше стиснула кинжал.

— І як нам його знайти?

Вартовий поглянув прямо їй в очі.

— Ваша пам’ять вже його зберігає.

Міла застигла.

— Що?..

Вартовий відступив у темряву.

— Третій світанок все розставить на свої місця.

А потім він зник, залишивши їх із питаннями, на які у них ще не було відповідей.

Міла та Багряник вийшли з храму мовчки. Над головами розкинулося темне небо, де зорі здавалися гострими, наче уламки скла. Повітря було важким, сповненим очікуванням неминучого.

— “Ваша пам’ять вже його зберігає”, — тихо повторила Міла. — Що це означає?

Багряник не відразу відповів.

— Можливо, він говорив про твоє минуле. Про щось, що ти бачила, але не надала цьому значення.

— Але що? — вона зупинилася й притисла долоню до чола. Її мозок працював лихоманково, переглядаючи всі події, всі слова, всі підказки, які могли б стати ключем.

Багряник спостерігав за нею, але його думки теж не давали спокою.

— Завтра все вирішиться, — промовив він. — Якщо ми не знайдемо цю “втрачену” річ…

— Вартовий зірок знищить усіх, — закінчила вона за нього.

Ця думка, хоч як вона намагалася її відштовхнути, все сильніше вкорінювалася в її свідомості. Вона різко зітхнула, підняла голову та сказала:

— Нам потрібно повернутися до табору.

Коли вони повернулися, небо все ще було темним, але в повітрі відчувалася якась дивна зміна. Травоїдні й хижаки продовжували перебувати в окремих частинах табору. Попри оголошене весілля, напруга між двома сторонами була майже відчутною.

Міла відразу ж помітила Драгнара та Раксара, які щось обговорювали неподалік великого вогнища. Вона прямувала до них, коли її перехопили Ліор та Аріна.

— Ти справді думаєш, що це спрацює? — тихо запитала Аріна.

Міла глянула їй в очі.

— А ти?

Аріна замовкла. Потім зітхнула.

— Я зроблю все, що потрібно, — відповіла вона.

— Я теж, — додав Ліор, хоча в його голосі була нотка сумніву.

Міла кивнула.

— Завтра ми це дізнаємося.

Вона залишила їх і підійшла до Драгнар та Раксара.

— Нам потрібно поговорити, — сказала вона без передмов.

Вони обмінялися поглядами й повели її подалі від сторонніх вух.

— Що ти дізналася? — запитав Раксар, стишуючи голос.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍