Маїра Цибуліна - Сестри назавжди, Маїра Цибуліна

- Гарно, - згоджується Марійка.

Тим часом на кухні їх батьки мають свою розмову.

- Чого ти не їхав? - Ольга починає.

- Та я добре подумав... Щоб я там робив? Вештався б, тільки заважав.

- Хоча... добре, що не поїхав. То було щось страшне!

- А чого він повісився?

- А хто його знає? Мотузку давали у міліцію. Кажуть, його повісили. Але то вже вигадки сільських. Він вже давно до того готовився.

- З таким життям - це найлегше.

- Останнім часом пив безпробудно. Штани, коли я не приїду, постійно висіли. Я думала, він їх виправ. А виявляється, він їх сушив, бо вже під себе робив.

- Ой, навіщо він таке зробив? Це - ж не вихід!

- Четверо дітей лишив. Олег на рік молодший за Марійку, а молодшому десь чотири, три роки. Страшне! Тепер Оксана буде бідувати. Він, хоч і пив, та він і робив, як кінь.

Заходять Марійка і Світлана до кухні.

- Дивися, який тетріс! - показує Марійка.

- Дайте мені спокій. Мені зараз не до того, - каже Ольга. - То ти їм купив? Скільки дав?

- Та скільки? Тобі ж зараз не до того. Ще виженеш мене з дому! - жартує Микола, прагнучи розвеселити дружину.