Віталій Механік - Картограф, Віталій Механік

Капітан Со Мал сидів, напівобернувшись, в коричневому кріслі без розпізнавальних знаків.

Четверте, сталевого кольору з набитим зеленим колом і червоною пірамідою всередині, чекало Норда Зейна.

Глибоке насторожене мовчання супроводжувало картографа, поки він мостився в командирське крісло. Зейн по черзі прискіпливо просканував зовнішність кожного з присутніх, подумки відмічаючи печать суму.

Со Мал — типовий азієць. Невисокий огрядний чоловік. Вузькі хитрі очі ховалися в щілинах повік, і лише страдницьки викривлені вниз губи видавали надлюдський спротив колосальному тиску від провалу місії на Росс 128. Кепу, як і в стародавні часи, відповідати за все.

Баз Фрімен — європеєць. Світло-карі очі допитливі, ніс довгастий і нависає загнутим кінчиком над тонкими, в нитку, губами. Вузька смужка рудого волосся ірокезом щетинилася на голові,  а худюще тіло тонуло в кріслі.

Зовнішність Трола Вегера увібрала риси кількох рас. Вузькі темні очі від азійця, червоняста шкіра від білих, а кучеряве волосся, яке розвідник ретельно голив, дісталося від африканських предків. Бридка зовнішність не завадила Тролу створити собі авторитет рішучого та сміливого розвідника.

— Ми проведемо попереднє дізнання, аби з’ясувати деякі речі, — Со Мал примружився ще більше, хоча далі нікуди. Тональність голосу зазвичай спокійного кепа не додавала оптимізму. Що ж таке страшне скоїв Норд, про яке й сам гадки не має?

Емоції. Ретельно приховані кепом, вони проривалися крізь шкаралупу холодності у вигині губ, прискореному диханні, куточках сумних очей.

— Троле, ти наполягав на праві першого сказати кілька слів, — скупий жест кепа в бік розвідника.

Вегер вичікував. Мабуть, наперед смакував ефект від свого виступу й довго готувався, аби підвищити емоційну напругу, тоді як інші учасники зібрання намагалися аналізувати речі виважено й тверезо.

Командор підвівся, вийшов у центр кола, схрестив сильні оголені волохаті руки на грудях, з-під лоба вороже зиркнув на Норда, але, натрапивши на щит байдужості, спробував зобразити на обличчі вираз скорботи й схилив голову в покаянні:

— Безмежне наше горе. Цілий Всесвіт замалий для вміщення щирих почуттів. Зірки здригаються спалахами наднових, комети стікають траурними шлейфами хвостів. Безнадія, порожнеча заповнили наші серця. Кожного поіменно згадуємо. Не траплялося в нашій історії зореплавання подібної трагедії. Мусимо знати, чому так трапилося, хто відповість за смерть науковців та моїх розвідників! — Вегер виразно хитнув головою в бік Норда.

Пряме обвинувачення. На якій підставі?

Капітан і навігатор теж сфокусували погляди на картографі. Зараз ситуація проясниться, або остаточно заплутається.

Норд мовчав. Найпростіше підхопитися та, як у стародавні часи, гарно врізати покидьку в пласку пику а ліпше по отому обрубку носа, щоб кривава юшка бризнула на кепа, навігатора й привела обох до тями. На жаль, з’ясовування стосунків у такий примітивний спосіб одразу викине Зейна за межу лояльності Со Мала. Чекати, поки відкриються всі наявні й приховані карти. Не можна дати себе спровокувати на спонтанні дії.

— Я вважав, на «Магеллані» зібралися найкращі з найкращих, — високим, з присвистом, голосом продовжив Трол після тривалої значущої паузи. Командор сподівається накручуванням напруги розхитати надломлену психіку Норда. Знає, гад, слабкості картографа. Дратівливість і гарячковість саме тепер зіграють на користь опонента й дадуть додатковий бонус у прихованій, смертельно небезпечній грі.

— … кожний на своєму місці працював на загальний результат. Ми подолали одинадцять світлових років і досягли зірки Росс 128. Ми висадилися на Форі, у нас був шанс в майбутньому тераформувати планету колоністами з рідної Землі. А тепер… — здавалося, Трол от-от розродиться скупою чоловічою сльозою.

— Тобі ліпше у виставах грати, — вибухнув Норд.

Со Мал гнівно стукнув кулаком по вигнутому бильцю крісла:

— Даремне зауваження! Вимагаю мовчати!

— Прошу спочатку пояснити, що за шоу ви влаштували! — голос у Зейна сильний, басовитий, а зараз він погрозливо гримів. — Я теж у скорботі, але слухати цього блазня не збираюся! Техніки мене ігнорують, Патрік обслуговує заради обов’язку! В чому я завинив?! Що за судилище ви влаштували?!

— Тебе звинувачено в нехтуванні службовими обов’язками, що призвело до катастрофи дослідницького корабля, — зловтішно добив картографа Трол Вегер.

— Чия версія? — Норд опанував себе. Погано, що не стримався, але тепер байдуже.

— Моя, — розвідник, наче професійний актор, шукав підтримки у глядачів. Со Мал на боці командора, а Баз Фрімен поки зберігав нейтралітет.

— На якій доказовій підставі ти роздзвонив свою версію екіпажу, тим самим порушивши внутрішній статут корабля?! — Зейн підвівся. Трол заохочував до сутички презирливою гримасою.

— Я питаю у капітана Со Мала! — Картограф рвучко повернувся до коричневого крісла. — Командор мав право розголошувати власну версію до службового розслідування?!

— Ні, — спромігся вичавити з себе кеп. Мабуть, він в гарячці призабув статут.

— Трол Вегер! Офіційне зауваження! Ти не розвідник, а брудний патякало й пліткар! — своєю чергою уразив Зейн. Ох, як боляче зараз Тролу. Авторитету завдано серйозної шкоди, адже кожне слово фіксується.