Естрела Асферіс - Сильніше за обставини, Естрела Асферіс

Я одразу ж напружився. Навіщо така передмова? І слова про збереження спокою? Напевно новини мені не сподобаються.

А Віртен продовжував:

- Наша нова знайома контактувала з Бет. Досить тривалий час, якщо я все ще відчуваю на ній запах моєї пари.

Я спробував заспокоїтися, хоча новина і виводила мене з себе. Бет? Моя подруга, яку я сприймаю як сестру, спілкувалася з моєю парою? Тоді небезпека загрожує не тільки Бет, а й Мел. Мої інстинкти захисника одразу ж вирвалися назовні, і я кинувся до своєї пари. Незважаючи на слабкість, я все ж зміг до неї дістатися. Я просто зобов'язаний захистити її від усіх ворогів, які в неї можуть бути.

Друзі, які простежили за моєю реакцією, напружилися. Але мій запал вгамував Антуан:

- Не перестарайся. Ти ще недостатньо прийшов до тями, щоб бути ефективним.

На це зауваження я звузив очі, і зі звинуваченням запитав:

- А чи не ти винен у моєму стані?

Я підозрював, що саме маг наслав на мене сон, після якого в тілі така слабкість, що хочеться знову зануритись в сновидіння. На це Антуан тільки з розкаянням похитав головою, вибачившись:

- Вибач, але іншого виходу не було. Ти був надто агресивний, і не реагував ні на які вмовляння.

- А навіщо було присипляти Мел? - запитав я, згадавши, що вона теж була непритомною.

На це у мага була цілком раціональна відповідь:

- Після того, як я наслав на тебе сон, вона хотіла напасти на мене, тож довелося терміново щось робити.

- Вибач, це все інстинкти, - пролунало від моєї пари.

Я повернувся до неї обличчям, змінивши позу із захисної стійки на більш м'яку, і звернувся до Мел:

- Не вибачайся. Ти моя пара, тож це природньо бажати захистити свого партнера. Я також хочу всіма силами захистити тебе від усіх загроз цього світу.

- А ти так упевнений, що я твоя пара? Можливо, це простий потяг? - запитала Мел, напружено вдивляючись у мої очі, наче хотіла побачити там підтвердження чи спростування своїх слів.

- Я точно впевнений, що ти моя суджена, - відповів я безкомпромісно.

- Добре, - погодилася вона. В її очах я прочитав, що тепер вона так само впевнена в нашому зв'язку, як і я.

Поки я спілкувався зі своєю парою, Віртен вимовив:

- Гаразд. Якщо із цим усе прояснили, то давайте повернемося до питання Бет.

Мел сіпнулася, зреагувавши на ім'я моєї подруги. І негайно зробила закритий вираз обличчя, ніби її запитують про щось глибоко особисте абсолютні незнайомці. По суті, так і було, крім того факту, що я її пара. А отже, завжди захищу і прийму її сторону. Тому я спробував її заспокоїти:

- Не хвилюйся. Вони не заподіють тобі шкоди. Ти під моїм захистом, як моя пара. Просто ось цей перевертень, - я показав рукою на Віртена, і продовжив: - Він у захваті від Бет. Коли вона зникла з Академії, він не перестаючи шукав її.

- Чому? Навіщо вона тобі? - запитала моя суджена, напружено вдивляючись у вираз обличчя Вірта.

Він, не роздумуючи ні секунди, відповів:

- Вона моя дружина. І чекає від мене дитину. Але головне те, що я люблю її, і хочу допомогти врятуватися від її родичів.

- Звідки ти знаєш про дитину? - запитала Мел змінивши тон голосу.

Схоже, вона за час, проведений разом із Бет, дуже зблизилася з нею.

Я, бажаючи якнайшвидше примирити її з моїм найкращим другом, щоб вона, так само, як і я, прийняла його в коло своїх друзів, пояснив їй:

- Мел, люба, ми шукали Бет усіма можливими способами. Щоб знайти її, ми пробували відстежити її за курткою, залишеною в шафі у Вірта. Потім, коли справа застопорилася, пішли по сліду від її запаху. І виявилося, що до того, як Бет втекла, вона встигла відвідати лікаря. А знаючи, до кого вона звернулася, з'ясувати діагноз простіше простого.

- Добре. Чому твій друг каже, що вона його дружина? - запитала моя пара, звертаючись до мене, все ще не до кінця переконана в чистоті намірів Вірта.

Цього разу відповів сам Віртен:

- У Книзі Всіх Клятв і Обрядів є запис про шлюб між Аурелією Ерабет Альтаур і Віртеном ле Рів'єном. Якщо не віриш мені, можеш перевірити. Копії є у всіх храмах.

- Зрозуміло. Тоді відповідай мені, яким чином ви пов'язані шлюбними узами, якщо Бет про це нічого не знає? - Мел поставила ще одне запитання. Не знаю, чи підозрювала вона в чомусь Віртена, чи просто нікому не довіряла, але я збирався змінити її ставлення до себе і своїх друзів.

- Вона розповідала тобі свою історію? - не витримав Віртен.

Але побачивши, як з попередженням звузилися очі Мел, він усе ж відповів:

- Це сталося на одному із завдань. Ми тоді вирушили в печери, і розділилися, щоб швидше виконати місію. Я вирушив із Бет, хлопці в іншому напрямку. В одній із печер ми знайшли дерево. Ні я, ні Бет про це не пам'ятали. Тільки нещодавно я повернув свої спогади, і тепер знаю, що там сталося. Те дерево було стародавнім божеством, Деревом Справжніх Почуттів. Воно проявило приховані глибоко всередині нас почуття, і ми зайнялися коханням. Так у Бет зародилося нове життя. І я припускаю, що Древо, як божество, мало владу пов'язувати долі, і з'єднало наші. Таким чином у Книзі Всіх Клятв і Обрядів з'явився запис про наш шлюб. Але там не стояло ні часу, ні місця проведення обряду. Що ж до того, чому ні я не пам'ятав про це, ні Бет досі, Дерево заблокувало ці спогади, щоб наші стосунки надалі розвивалися природньо. Ще до того, як я відновив втрачені спогади, у мене були почуття до Бет. Але після того, як я їх повернув, то усвідомив, наскільки мої почуття глибокі.