Стружик Лев - Рослини проти Зомбі. Шоу Горохостріла, Стружик Лев

— Це буде чудова можливість показати всім, хто з нас найсмішніший! — оголосив Горохостріл, гордо стоячи на імпровізованій сцені, зробленій з квітів.

Соняшник, завжди позитивна і енергійна, усміхнулася:

— Я готова! Мій жарт завжди розсмішить навіть найсумнішу рослину!

Дядько Лев, з хитрим поглядом, промовив:

— Я вже підготував кілька старих жартів, які ніколи не підводять. Вони перевірені часом!

Дідусь Лев, який завжди був сповнений мудрості, додав:

— А я принесусь своїми старими казками! Головне — не забути, що сміх — це найкращий ліки!

Кожен учасник отримав по три хвилини, щоб розповісти свої жарти, і журі з рослин обрали переможця.

Першим виступив Горохостріл. Він почав з жарту про горошини:

— Чому горошини завжди щасливі? Бо в них завжди є компанія — вони ж у стручках!

Галявина вибухнула сміхом, і Горохостріл відчув, що його виступ пройшов успішно.

Наступною була Соняшник. Вона з усмішкою розповіла свій жарт:

— Чому соняшник завжди любить літні дні? Бо він може "слідкувати" за сонцем!

Її жарт також викликав бурхливі оплески. Рослини не могли стримати сміху.

Дядько Лев розпочав свій виступ з жарту, який знав з дитинства:

— Чому леви ніколи не грають у покер в джунглях? Тому що там занадто багато "шарлатанів"!

Сміх наповнив галявину, і Дядько Лев виглядав задоволеним своєю публікою.

Дідусь Лев, з посмішкою на обличчі, почав свою історію:

— У мене був друг, який так любив жартувати, що вирішив стати коміком. Але його жарти були настільки "сухими", що навіть кактуси сміялися з них!

Рослини сміялися до сліз, і Дідусь Лев відчув, що його мудрість справді цінується.

Коли всі учасники виступили, почалося голосування. Кожен рослинний житель міг проголосувати за свого фаворита, і всі з нетерпінням чекали результатів.

Горохостріл, Соняшник, Дядько Лев і Дідусь Лев стояли разом, обговорюючи жарти та сміючись.

— Я вважаю, що це змагання вже принесло нам стільки радості! — сказала Соняшник.

Нарешті, оголошення переможця! Дядько Лев підійшов до мікрофона:

— І переможцем змагання за найкращий жарт стає… Дідусь Лев!

Рослини вибухнули аплодисментами. Дідусь Лев, з посмішкою, підняв свою "корону сміху", виготовлену з квітів.

— Дякую, друзі! Я радий, що зміг вас розсмішити! Але пам'ятайте, сміх — це не лише конкуренція, а й те, що об’єднує нас усіх! — сказав він, підкреслюючи важливість дружби.

Серія закінчилася, коли рослини святкували разом, сміючись і ділячись новими жартами, розуміючи, що справжнє свято сміху — це не лише змагання, а й можливість бути разом.

Серія 23. Як розізлити Кабачка?

У місті PvZ знову панувала атмосфера веселощів, але Горохостріл відчував, що йому потрібно зробити щось нове та незвичайне. Він вирішив, що сьогоднішній день буде присвячений жартам, а його головною метою стало розізлити Кабачка, який спав у подвір'ї Шаленого Дейва.

"Якщо я зможу розізлити Кабачка, це точно буде веселий день!" — подумав Горохостріл, усміхаючись.

Він почав планувати, як саме це зробити. Можливо, потрібно просто його розбудити або зробити щось дивне, щоб викликати у нього гнів. Згадавши про свій улюблений костюм зомбі, Горохостріл вирішив використати його в якості тактики.

Після того, як він одягнув костюм зомбі, Горохостріл виглядав справді страхітливо. Його листя стали темнішими, а обличчя — більш зловісним. Він виглядав так, ніби щойно вийшов з фільму жахів.

— Час діяти! — сказав він сам собі, підходячи до подвір'я Шаленого Дейва, де спав Кабачок.

Горохостріл підійшов ближче і, зупинившись біля Кабачка, вигукнув:

— Гугл-га! Я зомбі, який прийшов за твоїм сміхом!

Кабачок, прокинувшись, спочатку не міг зрозуміти, що відбувається. Він відкрив одне око, побачив зомбі і, злякавшись, різко стрибнув.

— Що за жах? — вигукнув він, намагаючись відступити.

Горохостріл не міг стримати сміху, але вирішив продовжувати грати свою роль.

— Я прийшов, щоб з'їсти всіх смішних рослин у цій окрузі! — загрози зомбі звучали кумедно.

Кабачок, все ще наляканий, почав швидко озиратися, шукаючи шлях до втечі.

— Ти що, зовсім з глузду з'їхав? Я не смішна рослина! — закричав він, намагаючись знайти спосіб сховатися.

Але раптом Горохостріл, не витримавши, зняв маску.

— Це був лише жарт, Кабачку! — вигукнув він.

Кабачок, побачивши знайоме обличчя, спочатку відчув полегшення, але потім відчув гнів.

— Горохостріле! Ти мене лякав до смерті! Це зовсім не смішно! — закричав він, уже не стримуючи емоцій.

Горохостріл, зрозумівши, що зайшов занадто далеко, почав вибачатися:

— Вибач, Кабачку! Я просто хотів розвеселити тебе! Це ж усе в ім’я сміху!

Кабачок, хоч і був розгніваний, не зміг стримати усмішки. Його гнів зменшився, і він почав сміятися.

— Ну, ти справді здивував мене! Але наступного разу, будь ласка, не лякай так! Я ж не зомбі! — сказав він, все ще сміючись.

Горохостріл усміхнувся у відповідь:

— Обіцяю, більше не буду так лякати! Але тепер, коли ти прокинувся, може, підемо разом на свято сміху?

Кабачок кивнув, погодившись:

— Це звучить чудово! Я готовий розсмішити всіх!

Серія закінчилася, коли Горохостріл і Кабачок, сміючись, вирушили до своїх друзів, усвідомлюючи, що навіть у жартівливих ситуаціях важливо дбати про почуття один одного.

Кінець першого сезону.