Страгозорый - Небезпека у лісі! {червоні сни}, Страгозорый

     Цей дивний світ, здавалось, був просякнутий усім червоним. Десь він був світлішим, десь темнішим. Але багато що, якщо взагалі не все тут було червоним. Спочатку мене це насторожувало. Я звик жити у більш барвистому світі, де інколи можуть переважати ті чи інші кольори. Але потім, коли пройшов майже тиждень, я потихеньку звик.

     Судячи з усього, я потрапив до світу таких собі нічних кошмарів. При чому ці кошмари сняться деяким гібридам частіше за інших. Не пощастило їм. 

    Тут часто ходять якісь «неправильні» монстри, про яких нам ніколи не розповідали. І усі вони були агресивно настроєні до багатьох, хто потрапив сюди уві сні.

     Але на диво, судячи з усього вони відносились до мене як до свого. Наче я один з них. Може, відчули демона усередині, хто його знає, а може, вони гадали, що я - один з них. Бо я не знаю, як мені ще можна пояснити ось таке їх ставлення до мене.

     Спочатку, коли я думав над тим, як звалити звідси, я допустив думку, що якщо помру у вигляді звичайного гібрида, зможу опинитися в пеклі. Ну а звідти вже у реальний світ. Але цю думку я швидко відкинув. Хто його знає, чим це ще може обернутися.

    За останній час я встиг добре роздивитися усе, що тут є.

    Це було доволі велике місто. Будівлі схожі на той дім, у якому я колись був і бачив примар, які просили мене знайти потрібний їм амулет - чи що там вони просили? Я вже точно не пам'ятаю. Все ж, стільки часу пройшло з того моменту...

     Багато з домівок були темно-червоними, але все ж були й ті, хто трохи «вирізнявся» по кольору. При тому в деяких були якісь речі. Людські речі.

     І що вони тут забули? Може, це місце заносить якимось чином сюди ще й людей, яких ще не встигли винищити гібриди? Усе можливо. Все ж, ці речі дуже малі для навіть маленького гібрида.

    Не скажу, що усі домівки були дивними. Деякі не здавались мені настільки дивними, і було відчуття, наче комусь було просто впадлу додумувати усе до кінця, і він вирішив перенести деякі частини домівок, взявши ідею у людей.

      Коли я сьогодні вийшов трохи прогулятися, і на свіжу голову придумати, що його робити, поряд пройшов ще один кошмар. Він мав дивну - як і усе тут, - форму тіла. Вона була покручена доволі сильно, наче якась спіраль. А очі дивились у різні боки. Здавалось, він нічого не міг бачити з такими то очами, але я певен, що він може якщо й не бачив, але добре відчував і чув.

     Вирішив прогулятися трохи в парку. Це місце було єдиним на весь город, де колись були атракціони. Хоч вони були знову тільки для людей, але походити й пороздивлятися усе було доволі цікаво. Та й до того ж, зранку тут не дуже часто можна помітити кошмар. Тому я зможу погуляти в тиші та спокою.

     У парку я побачив якогось малого гібрида. Схоже, він до сих пір спав - мабуть, батьки дають можливість висипатися, доки не почнеться Академія, - і кошмар йому снився не дуже приємний. Точніше, кошмари ніколи не бувають приємними. Просто цей явно міг зламати слабку психіку, якщо снився дуже яскраво.

     Я вирішив не влазити. Це природно, коли комусь сняться подібні речі - якщо, звісно, не дуже часто. Звісно, це дитина і все таке інше, але ніхто не є виключенням.

     Але трохи подивитись на те, як за ним біжить якась потвора хотілося. Точніше, хотілося дізнатись, як відбуваються кошмари з цієї точки зору. Все ж, мені часто снились кошмари, коли я тільки став демоном. Тому зараз це мені було цікаво.

     Хлопець на диво швидко біг уперед, намагаючись хоча б відірватись, а потім придумати план, що його робити далі. Зазвичай у кошмарах усі рухаються доволі повільно. Принаймні, у більшості випадків. Тому це мене трохи здивувало.

    Я непомітно йду за ними. Картина стає дедалі цікавішою, коли хлопець озирається, і падаючи на землю, різко кидає якийсь камінь у свій кошмар. Таке я бачу вперше. Усвідомлений сон?

     Я рідко помічав, щоб хтось з малих дітей міг потрапити у подібні ситуації. Частіше були саме дорослі гібриди, які вже знають, що таке усвідомлений сон і спеціально почали вчитися контролювати його. Або ж взагалі вже добре контролюють.

     Пощастило ж мені блін потрапити саме сюди... І як мені взагалі звідси вдасться коли-небудь знову звалити? І чи вдасться взагалі? 

     Що ж, про сам світ я вже трохи знаю. Але я не знаю точно, як саме звідси вибратись. Щоб вийти звідси, потрібні якісь печаті, а на тому сувію і чорт ногу б зломив. Скільки б я не намагався тоді роздивлятись його, усе, що мені було потрібно, ховала у своїх думках Лігорія, яка б точно зі мною цим не поділилась.

      Коли я став демоном, я став відчувати, чи є на гібриді якась печать. Наприклад, як на Лігорії печать, яка змушує її мовчати про те чи інше.

     Мої старі друзі - точніше, вже вороги, - добре підготувалися перед тим, як напасти на мене. Вони непогано усе продумали.

      Цікаво, чи зможу я взагалі звідси коли-небудь вибратися? І чи сплю я зараз у реальному світі? Бо судячи з того, що зараз я у світі кошмарів, моє тіло зараз спить у реальному світі. Принаймні, мені так здається.

    Якби ж я знав, що вони так просто від мене не відстануть, цього б точно не було. Який же я дурний інколи буваю.

      У голові багато ідей того, що можна спробувати зробити для того, щоб вийти звідси. Усі варіанти, які не працюють, я відкинув. Наприклад, портали. Вони тут просто не відкриваються, як би смішно це не звучало.

     Бо все-таки, це усього лиш вимір, який робить хоч і жахливі, але сни. Тут же повинно бути усе так би мовити неправильним і нереальним для звичайних гібридів, чи не так? Але ні, це нажаль не працює. Принаймні, деякі речі.

    Так, треба зосередитися. Інакше я точно нічого не доб'юся.

     Портали не відкриваються. Які саме потрібні печаті й техніки використовувати я не знаю. Хіба що можна було спробувати намалювати якийсь портал у звичайний світ, але я не певен, що він спрацює.

    Пам'ятаю, як робив колись ще на самому початку - в академії нас цьому наче навчили так, про всяк випадок, - але нічого нев вийшло. І зараз, тільки через три дні у мене почали з'являтися сумніви на рахунок того, чи правильно я тоді все робив.