Вікторія Соровецька - Брехня заради неї, Вікторія Соровецька

☾12☽ 

Минали дні, а я все більше і більше звикала до нової речі. Спершу було важко звикнути, що за мною тягнеться стрічка із квіток. Шарудіння здавалось  мені чиїмось підкраданням, тому  я  перші три дні ще шарахалась своїх кроків. 

Ще важче було приховувати це від мами, адже колір намиста був таким, що кидався в очі відразу. Від того часу моя сорочка стала надійною захисницею, що прикриває їх. 

—Я намагалась частіше виходити в ліс, з надією, що зустріну власника цієї згуби, — зі сміхом сказала до себе, — хоча, що я кажу, це повна нісенітниця. Хіба можливо у великому і просторому лісі віднайти власника? Звучить не дуже правдоподібно. 

Ліс і справді зачаровує, чи не єдине місце, де мені так безтурботно і спокійно, немов би я випила не одну пляшку алкоголю. Одна проблема - контроль мами. Мені важкувато знайти момент, аби тихо вийти із дому, і я маю обмежений час. Адже чим  довше мене не чути і не видно на подвір'ї, тим більше занепокоєнь від неї. 

Тому я дійшла висновку: довше ніж на годину я не можу затриматись. 

Одного разу, коли я зайшла в ліс трішки дальше ніж собі дозволяла, вдалині я побачила поле. Кінець лісу, і це жовто-зелене полотно ввижається через дерева, які немовбито закривають територію лісу. Того дня вже було пізно, тому я пообіцяла собі піти туди наступного разу.