Foma - Вільні, Foma

     Далі я пройшов на головну вулицю. Там знову висів жовто-блакитний. Це знову зворушило кінчики губ. Люди проходили повз мене не маючи єдиного відсвіту хоч і всі  тримали одноманітність «вільної зграї». Це була нація щасливих, не позбавлених свободи людей, де ніхто не сходився на єдиній думці сприйняття свободи, адже сама її концепція припускала її свободу навіть в її сприйняті. Вони не були ображені, адже не пускали нікого близько до серця, вони не були веселіші від інших, бо смакували життя через маску. Та всі вони були вільними, без єдиної похибки корисливого забуття. Вони надихаються повітрям і не зупиняться коли те счезає; самі летять в майбутнє не знаючи, що на них чекає. Адже свобода їх цінує за волелюбність народу, де рішучість вʼється стягами любові,  хоч і всі її так по різному сприймають.