Любава Волошин - Змії вміють кохати, Любава Волошин

Перші промені сонця щойно викарабуались з-за горизонту і товариші одразу вирушили в дорогу за підказкою кентавра. Дорога досить швидко привела їх на узлісся щ котрого відкрився перехоплюючий подих вид.

Темна гладь озера розкинулась біля лісу і мерехтіла під сонячним промінням. Весняна зелень на берегах пахла приємною вологою і сяяла щойно висї'іяною росою. За озером піднімались гірські масиви що чудернацької здіймались один біля одного і кидали холодні тіні на воду.

Товариші переглянулись,їхні обличчя сяяли не менше ніж сонце яке  висіло на небі. Їхня ціль,їхня подоро,плани,сили, години недоспаних ночей - все це стояло перед ними. Вони нарешті прибули в місце де зараз свідомо збератись приступити до чарів такого масштабу,якого їхні краї ще не бачили. Скільки сил та часу вони потратять, чи зазнають невдачі все це зараз було неважливим. Головне що вони тут.

-" Ми з Салазаром роздивимось місцевість з близька для деталізації конструкції. Повернемось,обговоримо,внесемо корективи і зможемо приступати."- Годрик зліз з коня і направився в сторону гірних масивів.

Салазар повільно,однак впевнено рушив за ним,поруч мовчки повз Онікс.  Друзі висловили неабияку подяку за дії змія,чим чесно кажучи дуже сильно потішили Салазарове его. Змій зіграв немалу роль у вчорашній нічній пригоді.

Гори були такими як вони і розраховували,без річних потоків під собою,не приховували озера і взагалі були достатньо міцними і великими,щоб приховати в собі замок. Залишалось лиш одне застосувати подих і творити дива. Салазар обожнював чари, він обожнював відчувати силу,що лилась крізь нього,наповнювала паличку і виливалась назовні снлпом іскри. Дорога до табору була для нього тягарем,йому було невтерпець приступити до довгоочікуваної задуми.

 Час настав... Всі очікування,мрії,плани,амбіції - здійсниться буквально за якусь мить.

Чарівники зняли палички в небо і з них рівними цівками вверх полетіли іскри. Гори почали рухатись,каміння мов пластилін змінювало форму укутане різнокольоровим сяйвом і набувало форму замку.

І от за лічені хвилини вверх вже знімались вежі та майоріли мури. Салазару перехопило подих,а потім в голову немов змія прослищнула давня думка і він легко вильнув паличкою немов би випадково і тим самим десь глибоко в горі під замком відбувались неменші дива,приховані від всіх. Таємна кімната Слизеренів, дім для Онікса і обитель Салазара було збудовано і не кожному вийде потрапити туди.

Салазар не один день продумовувпв ці чари,він зробив все,щоб ніхто і ніколи не здогадався про це однак  Ровенна повернула голову в його сторону. Діадема вдало виконувала свою функцію і справді додавала неабиякого інтелекту носійця,однак навіть якщо Рейвенклов про щось і здогадалась вона вибрала - промовчати.

Гірська порода перестала рухатись і врешті решт завершила формувати школу чарів  і магії Хогвортс.

Товариші задоволено роздивились витвір своїх рук.

-"Шановні друзі,щиро запрошую розділити зі мною цю честь першими увійти в обитель знань."- Годрик загадково посміхнувшись рушив до вхідних воріт школи.