Віккі - Східна троянда. Таємниці королівство, Віккі

— Якщо ти його кохаєш, статус не має значення.

Вікторія кивнула.

— Ти повинна сказати матері. Королева може переконати батька.

Жасмін підняла на сестру наляканий погляд.

— А якщо вона не зрозуміє?

— Вона зрозуміє, — впевнено сказала Вікторія. — Я поговорю з нею. Але ти теж повинна бути хороброю і розповісти про свої почуття.

Крістіна обійняла сестру.

— Ми не дозволимо тобі вийти заміж за чоловіка, якого ти не кохаєш.

Жасмін з полегшенням схилила голову на плече сестри.

Вона відчувала — їй не доведеться боротися самотужки.

 

Краків, Польща

Аміран сидів у темному кутку своєї кімнати, коли раптом задзвонив телефон. На екрані висвітилося ім’я адвоката.

— Аміране, я нічого не можу зробити, щоб звільнити Сибіл, — голос адвоката звучав пригнічено. — На записах камер спостереження видно, як вона краде золото в магазині. Їй загрожує п’ять років ув’язнення.

Аміран застиг. Його руки мимоволі потягнулися до голови, він схопився за волосся, ніби намагаючись зупинити потік думок.

— Алло? Аміране? — адвокат продовжував говорити, але Аміран вже не чув його.

Його розум був поглинений відчаєм.

Це абсурд. Сибіл не могла вкрасти золото. Вона молода, їй лише шістнадцять років. У неї все життя попереду.

Аміран відчував, як його серце стискається від болю.

Це моя вина. Через мене вона опинилася в біді.

Його страх зростав. Якщо королівська сім’я вже їде, щоб забрати Сибіл, вони можуть врятувати її, але самого Амірана… його можуть стратити. У Катарі так заведено.

Поки Аміран блукав у своїх думках, його друзі раптом запропонували допомогу.

— Нехай адвокат надішле відео з камер спостереження, — сказав один із них. — Ми перевіримо, чи воно справжнє. Якщо це підробка, ми доведемо, що Сибіл підставили.

Аміран на мить відчув слабку надію.

Раптом телефон знову задзвонив. На екрані висвітилося незнайоме ім’я.

Це був той самий чоловік, який місяць тому зустрівся з Аміраном у старій мечеті.

Аміран згадав, як той допоміг йому втекти з Сибіл до Польщі. Тиждень тому він пропонував Амірану працювати на нього, погрожуючи, що інакше Сибіл щось станеться. Аміран тоді відмовився.

І ось тепер цей чоловік знову дзвонив.

— Зустрінемося в католицькій церкві, — сказав він. — У мене є пропозиція для тебе.

Аміран вагався, але зрештою погодився. Він знав, що ця зустріч може змінити все.

Аміран підійшов до католицької церкви і побачив його… Того самого чоловіка, якого він зустрів у старій мечеті, який колись допоміг йому.

Цей чоловік виявився Віктором — нареченим Люди, яка скоро мала вийти за нього заміж. Але Віктор був зовсім не тим, ким його вважала сама Люда.

Віктор простягнув руку, щоб привітатися, але Аміран різко схопив його і притиснув до стіни.

— Це ти підставив мою дружину Сибіл?! — вигукнув Аміран, його голос був сповнений гніву.

Віктор кивнув і спокійно відповів:

— Я попереджав тебе. Якщо ти відмовишся, Сибіл потрапить у біду. Це був наказ багатої людини.

Аміран закричав:

— Не чіпай Сибіл! Муч мене, але її не чіпай! Вона тут ні до чого! Вона з королівської сім’ї, і її родина зітре в порошок будь-кого, хто торкнеться її!

Віктор холодно відповів:

— Тоді треба поспішати. Вислухай того багатого чоловіка і вирішуй долю своєї дружини. Вибір за тобою.

Віктор почав дзвонити.

На іншому кінці лінії почувся жіночий голос.

— Якщо хочеш, щоб Сибіл була на свободі, — сказала вона, — ти маєш діяти.

Аміран благав її:

— Не чіпайте Сібіл! Я зроблю все, щоб її відпустили!

Жінка, здається, була зворушена його хоробрістю.

— Добре, — сказала вона. — Тоді працюй на мене.

Вона пояснила, що Аміран має зробити, щоб зняти звинувачення з Сібіл і щоб королівська сім’я не дізналася про її арешт.

— Ти маєш поїхати до Катару, — сказала вона, — і дізнатися брудні секрети королівської сім’ї аль-Шаф. Що приховують принцеса Вікторія і принцеса Емма?

Аміран був спантеличений.

— Але це ж сім’я Сибіл! Навіщо це вам?

Жіночий голос відповів холодно:

— Це не твоя справа. Якщо хочеш, щоб вона була на свободі і щоб її родина не дізналася про її перебування у в’язниці, ти маєш діяти швидко.

Вибір за тобою: або ти надаєш мені відео чи фото їхніх секретів, і Сибіл буде вільною, як птах, або вона проведе п’ять років у в’язниці за крадіжку.

Аміран стояв, вагаючись, поки Віктор чекав його відповіді.

 

Катар, Доха.

Вечірнє небо над палацом розфарбовували яскраві спалахи салютів. Торжество хатби¹ принца Данієля та Хадіри розпочалося, наповнюючи подвір’я мелодіями живої арабської музики та схвильованими голосами гостей.

У катарській культурі хатба — це не просто формальність. Це священний ритуал, що символізує серйозність намірів наречених та їхню готовність створити сім’ю.

Гостей зібралося чимало—усі важливі представники династії аль-Шаф, почесні аристократи, вельможі. Всі прибули, окрім родини Кадербаєвих, з незрозумілих причин.

Розкішні тканини переливалися золотом під мерехтливими ліхтарями, а над гладдю річки, усіяної білими квітами, стояли головні герої вечора.

Принц Даніель—у традиційному арабському костюмі, на голові арафатка. Його погляд був зосередженим.

Хадіра—у сріблястій сукні, що сліпуче блищала в світлі факелів. Її фігура була граційною, зачіска прикрашена живими квітами, а макіяж—бездоганний, як у кінозірки.

Поруч із нею стояла її найкраща подруга, принцеса Вікторія, підтримуючи її в цей важливий момент.

Однак, трохи осторонь, майже непомітна, стояла бліда Самія у скромній темно-синій сукні. Її руки були стиснуті, а очі—повні мовчазного болю. Поруч із нею—Айна, а позаду—колишня королева Фейза та діюча королева Феріде.