Віккі - Східна троянда. Таємниці королівство, Віккі

Настав головний момент.

Емір Ібрагім та шанований прем’єр-міністр Катару Махмуд бін Абдулрахман бін Джассім Аль Таль виступили вперед, щоб дати молодятам своє благословення.

Мулла почав читати урочисту молитву арабською мовою, бажаючи парі:

"Нехай ваш союз буде сповнений мудрості та вірності, а ваші серця—любові й терпіння. Нехай ваш шлюб стане прикладом благословенної єдності, а ваш дім буде наповнений миром та злагодою."

Коли молитва завершилася, настав час обручення.

Принц Даніель взяв золоту обручку, яку мав надягнути на палець Хадіри.

Вона з хвилюванням усміхалася йому.

Але він…

Його пальці завмерли над її рукою.

Його погляд мимоволі знайшов очі Самії.

Сльози блищали на її щоках.

Його груди охопив внутрішній сумнів.

Чи варто йому йти до кінця?

Навіть якщо Хадіра йому не довіряє… навіть якщо його серце належить іншій…

Але він знав одне: Самія кохала його по-справжньому.

І поки гості затамували подих в очікуванні, Данієль продовжував вагатися.

Принц Даніель зробив кілька кроків уперед, його серце гучно калатало. Вечірнє повітря було наповнене очікуванням, але він знав, що його рішення змінить усе.

Усі гості, включаючи королівську сім’ю, уважно стежили за ним. Хадіра стояла поряд, її очі світилися надією, але Даніель вже знав, що не може продовжувати цей фарс.

Він глибоко вдихнув і заговорив:

— Прошу вибачення у всіх вас, і особливо у тебе, Хадіро. Я намагався сказати тобі правду раніше, але ти не хотіла слухати.

Гості занепокоєно переглянулися. Королівська сім’я завмерла.

Хадіра напружилася, її обличчя стало блідим.

Даніель продовжив:

— Я не можу одружитися з тобою. Не тому, що ти не достойна, а тому, що моє серце належить іншій.

Хадіра похолола.

— Я кохаю Самію, — твердо промовив він, його погляд знайшов її серед натовпу.

Самія застигла, її губи здригнулися від здивування.

— Як би ти не намагалася приховати свої почуття, я знаю, що ти теж кохаєш мене. Ти намагалася забути, змиритися, але кохання не відпускає. І я не дозволю тобі страждати наодинці.

Гості були приголомшені. Ніхто не очікував такого повороту подій.

Він зробив крок до Самії, простягнув руку.

— Виходь за мене, — його голос був сповнений рішучості.

Самія дивилася на нього крізь сльози. Вона не вірила, що це відбувається насправді.

— Ти будеш поряд, незважаючи ні на що? — прошепотіла вона.

— Завжди. Я буду захищати тебе. Я буду поруч.

Сльози радості скотилися по її щоках.

— Тоді так, — її голос був тремтячим, але впевненим.

Даніель взяв каблучку, яка призначалася для Хадіри, і надягнув її на палець Самії.

Гробова тиша запала над церемонією. Ніхто не аплодував.

Очі Хадіри наповнилися сльозами. Вона дивилася на сцену перед собою, відчуваючи, як її серце розривається на частини.

Вона кохала його. Вона мріяла про нього.

Але тепер він належав іншій.

Королівська сім’я застигла в здивуванні.

А в іншому кінці зали Брітні разом із принцом Саввою тихо усміхалися. Вони були задоволені.

Таємниця Даніеля розкрилася, і тепер він втратив довіру сім’ї.

Це означало лише одне—його більше не призначать наступним еміром Катару.

Раптом, потрясена болем і зрадою, Хадіра похитнулася, її обличчя зблідло, а ноги ослабли. Вона не змогла втриматися й впала на землю.

— Хадіро! — закричала принцеса Вікторія, першою кинувшись до подруги.

Її сестри та Хаадія теж рвонули до неї, серця наповнилися тривогою.

— Хадіро, прокинься! — благала Хаадія, торкаючись її обличчя.

Але Хадіра не відкривала очей.

Люди навколо заметушилися, хтось приніс воду, інші викликали лікарів. Вікторія нахилилася ще ближче, її руки тремтіли.

Як так могло статися?

Серед розкоші та світла, серед музики й вітань, її подруга впала, зломлена болем, і ніхто не помітив, як її світ зруйнувався.

Принц Даніель стояв осторонь, стискаючи руку Самії. В його очах був жаль, але він не міг змінити свого рішення.

Він не хотів принизити Хадіру перед гостями. Але й не міг зрадити себе.

Вікторія глибоко зітхнула.

Як одна проста вечірня церемонія могла так зруйнувати життя її подруги?

Назіра, мати Хадіри, впала на коліна поруч із донькою, сльози текли по її обличчю. Вона тримала холодну руку Хадіри, намагаючись привести її до тями.

— Доню, прошу… прокинься! — її голос тремтів від відчаю.

Хадіра не ворушилася.

Вікторія відчувала, як всередині неї закипав гнів. Вона різко піднялася, підійшла до брата і, не стримуючись, вдарила його по щоці.

— Ти—підлий зрадник! — вирвалося з її грудей. — Як ти міг так вчинити з Хадірою?! Вона любила тебе, вона вірила тобі, а ти просто розтоптав її почуття!

Даніель напружився, його обличчя почервоніло від злості. Він не хотів терпіти приниження перед гостями.

— Ти не маєш права судити мене! — гаркнув він, зводячи руку, щоб відповісти ударом.

Та перш ніж він встиг щось зробити, поруч встали два чоловіки—її старші брати, шейхи Тимофій і Діма.

Вони схопили Даніеля за руки, міцно притискаючи його до себе.

— Ти зганьбив нашу родину! — різко сказав Тимофій.

— Ти принизив Хадіру перед усіма! — додав Діма.

Гості затамували подих.

Самія стояла осторонь, її пальці судомно стиснули край сукні. Вона не очікувала такого.

Вікторія зловісно глянула на неї.

— Я довіряла тобі. Я вірила, що ти гідна нашої дружби. Але ти зруйнувала життя Хадіри!

Самія, її очі повні жалю, спробувала пояснити:

— Я не хотіла… Я кохаю Даніеля… Я хотіла розповісти тобі…

Вікторія з силою відштовхнула її.

— Не смій наближатися до мене! Я не хочу тебе чути!

Принцеса, усе ще охоплена гнівом, побігла слідом за людьми, які несли непритомну Хадіру.