Ярина Чорна - Пригоди бухгалтера Іри, Ярина Чорна

Вечір в готелі

Наступні кілька днів княгиня не покидала її навіть на хвилину, все переживала, щоб не дай Боже щось не сталося з дитиною. Вона водила її на прийом до лікарки, готувала їй смачні страви, гуляла з нею по лісу. Через тиждень всі пацієнти покинули лікарню, персонал також. Княгиня була трохи сумна, вона так звикла про когось піклуватися, що тепер єдиний об'єкт її піклування була Іра.

Княгине, вам не надоїло мене опікати?Називай мене Петра, для тебе я не княгиня. І пам'ятай де б ми не зустрілися для тебе я Петра. І мені не надоїло тебе опікати.А чим тепер будеш займатися, пацієнтів більше немає.В мене є завжди чим займатися, я володію службою таксі, воно дуже популярне в Екраїні.А я то думаю, чого це ми на таксі їздимо.Так, таксі це один із моїх бізнесів. Ще маю магазини автозапчастин. А зараз думаю замість лікарні відкрити дитячий табір в горах, вже замовила бізнес -план.Ви така енергійна, навіть завидки беруться.Так, не люблю сидіти без діла. Сьогодні їду до столиці, там родини моїх пацієнтів збираються разом, будемо святкувати перемогу, імператор також буде. Не хочеш поїхати зі мною, ти будеш найважливіша гостя.Ні, Петра я не поїду. Мені це не дуже потрібно, я зробила все що могла. І за це я не вимагаю ні грошей ні визнання. Добре, що мені вдалося це зробити.Ти дивна, багато хто б на твоєму місці, вже в імператора двері ногами відкривав. А ти навіть не хочеш, щоб вони знали твоє ім'я. Але ти маєш знати, що ти наш дорогоцінний скарб, дитина небес. Ми за тебе готові скласти свої голови.

Петра поїхала, а Іра нарешті залишилася сама. Її трохи втомила компанія енергійної Петри. Тепер можна прогулятися за своїм маршрутом, побути в тиші та спокої.

 

Вже вечоріло, але Іра все ж таки вирішила пройтися перед сном, це буде добре для дитини. Птахи співали наперебій, спека денна спала і зараз було дуже добре. Вона присіла на повалене дерево, розглядаючи захід сонця. Раптом почула чиюсь сварку. Заховалася за смереку, стежкою від готелю піднімався Даріо і Бог. Серце завмерло, вона боялася пошевилитися, навіть дихати. Вони сварилися, Іра прислухалася до них:

Якби ти не пхав носа в наше життя, то вона б не втекла - звинувачував Даріо Бога.А при чому тут я, якби ти її насправді кохав, то б не відпустив.Я люблю її,а ти зараз заробиш. Ти розумієш як це знати, що твоя вагітна дружина десь живе без тебе? Як це просинатися посеред ночі від болю, коли твоя душа розривається на частини, я не можу ніт їсти ні спати. Ти таке відчуваєш?Ні, тепер я розумію, що мої почуття до Іри були не коханням. Але це щось інше, так ніби вона рідна душа. Вона ж відразу обрала тебе.Що? Ти знав, ти знав її рішення. Чому ти не сказав?Бо хотів, щоб ти трохи помучився.Чого я ще не знаю?Вона вміє переноситися в Екраїну, я не знаю як в неї так виходить. Я знайшов її тут на полі сяючих іринимів біля будинку Георга, коли ти образив її . Вона плакала в квітах. Ми часто з нею спілкувалися, сварилися. Вона сприймала мене як людину, або як мага. Це як наркотик, з нею поряд я забував, що я Бог. А ще вона просила захистити тебе і я пообіцяв.Я її зовсім не знаю, хто вона?Я також її не знаю, я було подумав, що вона богиня. Але ж ні вона людина.Вона десь тут, магія дитини мене кличе. Коли сказав Георгу, що вона в Екраїні, він не повірив. Але коли показав магічні потоки, що ведуть в його вимір, то той відразу погодився на наше переміщення. Маю тобі подякувати, що перемістив нас всіх сюди. Георг вже доручив своїй секретній службі шукати Іру, Фома і Ерне долучилися до них. Яхо шукає в соціальних мережах.Я думаю, що це не допоможе. Вона знає, що її будуть шукати. Звідки ж таку силу взяла, що змогла заховатися від усіх, я Бог і я її нігде не бачу.І що ти пропонуєш? Сидіти і чекати? Я не можу, я дурію. Хочу пригорнути її до себе. Відчути як рухається моя дитина. Боже зроби хоть щось.Вона нам всім показала, що нічого не варті гроші, золото, влада, якщо їх немає з ким ділити. Вона нам давала всю себе, гроші свої роздавала, переживала, рятувала зовсім не відомих їй людей, магів, нічого не просячи взамін. Ми дурні. Я Бог, а ти Володар Міжсвіття, ми з тобою кретини.

Іра наслухалася вдосталь, тому вирішила легенько рухатися в напрямку будинку, під ногами тріснула гілка і на неї звернули увагу. Даріо миття перемістився до неї, розглядаючи її , звернувши увагу на випуклий живіт.

Ти хто? І що тут робиш?Я живу тут, он на горі мій будинок,- вона помалу відходила від нього, хоча її очі чіплялися за кожен міліметр його тіла.

Він ще хотів щось до неї сказати, але надійшло спасіння у вигляді Ліди, вона підійшла ближче та сказала:

Привіт, а я йшла до тебе. Володарю ми можемо йти? Чи вам щось потрібно?Можете йти- відповів він, хоча було видно, що відпускати не хотів.

 

Вони з Лідою пришвидшили шаг, так ніби за ними гналися скажені пси, а коли забігли на подвір'я впали на газон і розсміялися.

Добре, що ти надійшла.А я йшла до тебе запросити тебе до себе на вечерю, завтра буде офіційне відкриття готелю.То ти ж не будеш мати часу, яка то буде вечеря?Ні я маю бути на вечері, сам імператор розпорядився. А я запитала чи можна тебе запросити, він дозволив.Я не знаю, не дуже хочу кудись йти. Мене вже сьогодні запрошували в столицю, я відмовила.То це ж не столиця, тут буде все просто.Ти так думаєш? Ми будемо з тобою білими воронами на цьому вечері. Якщо вечір робить імператор, то там буде куча знаті, всі будуть такі напищені, пихаті. Я бувала на таких заходах, там тільки чекають, щоб ти зробила щось не так.Ну ходи зі мною, я сама дуже боюся. Ми сядемо десь в к кутку, не будемо потрапляти їм на очі.Ну гаразд, але тебе потрібно трохи та й мене приоодіти. Завтра зранку їдемо в місто, прикупимо собі по платячку. Не дивись на мене, моїх грошей хватить на нас двох і ще з на тисячу років.‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍