Софія Малинська - Стережіться, пане ректоре, або Справу веде потраплянка!, Софія Малинська

Я припускав, що вона могла досі спати, тож давав їй можливість трішки прийти в себе та переодягтися. Однак, не дочекавшись відповіді ані за п’ять, ані за десять хвилин, я почав нервувати.

Щось було не так.

Я постукав востаннє, а тоді, почувши тільки тишу, перемістився просто до кімнати.

Вона була порожня.

Агата зникла.