Топ популярних книг за місяць!
Knigoed.Club » Фантастика » Olya_#1 📚 - Українською
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книжку "Olya_#1" автора Володимир Худенко. Жанр книги: Фантастика.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 115 116 117 ... 146
Перейти на сторінку:
загинув там, аби не знання криптографії, здобуті в академії космодесанту. Використовуючи найпростіші навички, йому вдалося скопіювати особистість одного з підстрелених ними окультистів (той був просто нашпигований імплантами) і видавати себе за нього протягом більше ніж місяця. За цей час він із їхньої бази в похмурих горах пустельної планети зумів відправити сигнал про допомогу своєму командуванню і навіть врятувати від дикунського обряду кількох полонених бідолах…

Словом, історія і справді була вкрай захоплюючою — проте Оля її не дослухала. На відміну від десантниць, чари лейтенанта на неї не надто діяли, і тому вона, відволікшись раз-другий, врешті просто зайнялась своїми справами. Вона викликала візуальний інтерфейс капсули і вивела на нього дані з архіву, котрий їй скинула капітан — ще раз їх зосереджено передивилась. Тоді видобула з Окі нещодавно переглянуту інформацію про секретний полігон, знайшла там оті розпливчасті орбітальні знімки, синтезувала їх із картами без усіляких найменувань…

Ну так, ось воно. Чотири точки точно співпали — Небраска-дельта, Олд Небраска, Космодром Омаха, Волт Сіті. Попались, любчики!..

Треба повідомити капітану… до речі, а де зараз наш капітан?

Оля запросила в системи зашифрованого зв’язку поточні координати абонента «nur_aslanoglu»… Ну так — ось же воно! «Космодром Омаха». Все точно, на найбільшому материку, в гущі тропічного лісу. Що там у нас поруч? Волт Сіті. Ну як поруч — майже триста кілометрів по прямій, та ще й минути гірський хребет… Так, а що це за точки між ними?.. Безіменні, незрозумілі, але вишикувались у майже рівну лінію. І точно між космодромом та оцим їхнім «Волт Сіті»… Навіщо? Чому саме такий порядок?..

Та-ак…

Оля прокреслила лінію між точками… Та-ак… Чому ж саме такий порядок? Навіщо так розкидати об’єкти по гігантському материку? Як вони переміщались між ними? Повітрям? Дурниці — відстань не така велика, з біса збитково, за чим? Гравітраса? Через клятий хребет?.. Та й не було там ніякої гравітраси — вона була б позначена на знімках та карті, це стовідсотково. А об’єктів повно, точки онде миготять, інфраструктура просто гігантська. Доставка вантажів, доставка персоналу — це мало бути централізовано…

Волт Сіті…

І тут до Олі нарешті дійшло. Вона прокреслила концентричні лінії між найближчими точками і отримала гарненьку павутинку, що сходилась до центру у вигляді отого їхнього Волт Сіті…

Ну ясна річ! Це довбана підземка… А Волт Сіті — її центр, центр інфраструктури материка.

Оля була тепер майже впевнена, що пірати користувалися знімками з Окі, аби вибрати місце для бази. Якщо ти довбаний пірат і НІЧОГО не знаєш про планету, і якщо ти спускаєшся з космосу, то куди логічніше спускатись? На космодром. На покинутий космодром корпорації. Але космодром розбомблено…

А ВОНИ про це знали??

І це доводило, що вони НІЧОГО не знали про планету, коли тут розгортались.

А ХТО знав?

Ешлі Нолан.

Ешлі Нолан, хто б вона не була…

6.

ХТО ТАКА Ешлі Нолан?

Та хто завгодно…

Могла вона бути одним з тих піратів?

Цілком можливо.

Оля відчувала, що площина розпадається і двигтить під її підошвами трясовиною… але ЛІНІЯ не прокреслювалась, не ловилась.

Припустімо, Ешлі Нолан — пірат. Що вона тут робить? Возить сюди або ж одвідси якийсь палений софт. Про це свідчить зокрема наявність складу та інформація про човник… Але, судячи з усіх оцих даних, тут усього лише зберігають готовий софт. Якби його тут виробляли, модифікували чи розмножували, крафтили якісь імпланти, зброю, човники чи будь-що інше, то лабораторії, обчислювальні потужності, енергоелементи, виробничі лінії — усе от оце було б ПОБЛИЗУ з космодромом. В безпосередній близькості. Тому що пірати — не General Biology, їх можливості значно скромніші, і вони не стануть розпорошуватись і покривати інфраструктурою весь клятий континент, та й навіщо це їм? Аби їх легше було виявити з космосу?..

Судячи з усього, що повідомила Асланоглу, судячи з отих запліснявілих стін, кучугур сміття, зеленуватих пагонів та помаранчевих квіточок токсичної орхідеї, судячи з темпів мутації ізоляційного грибка — пірати були тут рік-два тому і пробули не надто довго… Що вони взагалі тут робили? Просто обладнали склад? Навіщо? Сюди на військовому зорельоті летіти місяць із найближчих обжитих місць, а на саморобному човнику — рік чи й більше, ризикуючи бути виявленим і спійманим — та що це все за ідіотизм?!.

Проблема була в двох речах. По-перше — російський ізоляційний грибок, наявність якого тут Оля поки не могла собі пояснити. Ніби все чітко і зрозуміло — взяли аерозольний грибок і закупорили ним свій склад. Ні тварини, ні комашня ніяка не пролізе, і ворожі зонди просканують підсліпувато (як у даному випадку) — простіше за все. Але чого саме стародавня «Ітака»? Не могли взяти штуку, якою покривають он ті ж Ембраери — вона дорогувата, але в принципі досить доступна, продається в онлайн-супермаркетах за триста баксів балончик… А якщо б мали досвід, то використали б той же Убік — більшість нелегалів так і робить — ним можна було ЗАБЕТОНУВАТИ той клятий склад так, що ніяким імпульсним кастетом не розріжеш.

Ні, в принципі, «Ітака» теж не бозна-яка дивина — нею підторговували з часів війни з рук, потроху нелегально виробляли (або й легально — під іншими назвами), штука непогана, вкрай дешева, зі значним мутаційним потенціалом (як у даному випадку), але все ж… Ця деталь насторожила Олю, просто насторожила і все.

Другою деталлю була Ешлі Нолан. І щодо неї вже було над чим помізкувати… По-перше, беззаперечний факт — у цієї Ешлі Нолан був доступ до вельми специфічної інформації, котра не була відома контрабандистам при їх посадці на планету. Якщо вона, Ешлі Нолан, була одним із контрабандистів, то це значить, що вона отримала доступ до даної інформації вже ПІСЛЯ посадки, а тоді незрозуміло, навіщо їм було продовжувати стирчати на розбомбленому космодромі, якщо в наявності були більш привабливі варіанти. Припустімо, склад уже розгорнули, і лише потім, через деякий час, надійшли нові дані… Але тоді навіщо ЗАЛИШАТИ тут склад, ще й закупоривши його?.. Асланоглу сказала, що на складі є щось серйозне, а значить, це узагалі якась дурість!..

Справа в тому, що Оля була цілковито упевнена в кількох речах. По перше — ця пані НЕ БУЛА співробітником General Biology і не мала стосунку до діяльності полігону. Судячи з записів, вона взагалі не була науковцем… Чого ж її тоді так цікавив увесь отой розмай

1 ... 115 116 117 ... 146
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Olya_#1», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Olya_#1"