Love - Коли світ говорить шепотом, Love

Розділ 119: "Я вірю в тебе

Це були очі, які я добре знав. Трохи злякані, наповнені сумнівом і надією. Хлопчик стояв біля столу, тримаючи в руках аркуш з малюнком — перші спроби, невпевнені лінії, фарба, що вийшла за межі. І погляд, що шукав дозволу бути собою.

— Це… не дуже, правда? — прошепотів він.

Я присів поруч.

— А ти любиш це? — спитав я.

Він кивнув, майже непомітно.

— Тоді це — найважливіше, — відповів я. — Бо все починається з любові. До того, що робиш. І до себе.

Він подивився на мене, і я вперше побачив, як з’являється вогник віри. Маленький, як перша іскорка. Але з нього починаються багаття.

— Я вірю в тебе, — сказав я йому, як колись сказала мені мама. — І ти теж можеш.

Він усміхнувся. Несміливо, але щиро.

І в ту мить я зрозумів: передав щось важливіше за техніку чи знання. Передав віру. А це — найцінніше, що можна подарувати іншій душі.

---
 

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍