Дієз Алго - Рука, що гойдає колиску, Дієз Алго

Розділ 48

МІРГАН

Мати зустрічає мене перша. Навіть обіймає, хоча зазвичай вона досить стримана, надто людях. Але по очах, наповнених непролитими сльозами, я бачу, наскільки важким було для неї це очікування.

- Все гаразд, мамо. Кертіс мертвий, - вона переводить подих і відсторонюється, перетворюючись на господиню Вінтхола, холодну і незворушну.

Фрай і Сінна заходять за нами. Остання без зволікань прямує до Ави, що стоїть з Реєм на руках. Вона заглядає хлопчику в очі, торкається чола і відступає. Проте Ава утримує її за руку і веде до найближчого стільця, куди обережно садить. Так, стара відьма витратила багато сил. Фрай розповів дорогою, як вдалося уникнути бою. По його словам, відьма влаштувала цілу виставу – обійшла людей Кертіса по колу, спираючись на десь підібрану вузлувату палицю, бурмотіла щось незрозуміле. А потім здійняла руки і заверещала. Туман довкола почав світитися зеленим, клубочитися і наступати на переляканих вояків. Ті повтікали так швидко, що погубили зброю… Наші теж були за крок від цього. Дивно, та в самому лабіринті нічого не було чути.

Фрай в розбурханих почуттях – в чаклунство він не вірить, але очам звик довіряти. Нерозтрачена енергія так і кипить в ньому, вимагає діяти і він все поривається підійти до Сінни, щоб добитися пояснень. Мені ледве вдається відтягнути його від втомленої чаклунки у вітальню, де він має нагоду вчепитися у Девіна з тими ж питаннями і відповідати на питання моєї матері.

Я ж повертаюся до Ави і мого сина. Хлопчика я майже не бачив і мені тепер хочеться переконатись, що це справді він і що з ним все гаразд. Ну і до Ави теж тягне. Вона все ще в холі – дає якісь вказівки прислузі, дві покоївки майже на руках виносять Сінну.

Тепер, коли нас не оточує купа народу, вона підходить до мене сама і обіймає. Притуляється чолом до плеча і сонний Рей, що сидить на її руці, робить так само. Так ми й стоїмо. Мені здається, я би й не хотів нічого міняти, але світ довкола не завмер, на жаль, і невдовзі обійми доводиться розтиснути.

- Все скінчено? – питає Ава, сковтуючи. – Він мертвий?

- Так. З вражаюче малими втратами – твоїй Сінні вдалося наслати на охорону Кертіса паніку і вони просто розбіглися.

- Я дуже хочу, щоб ти мені все розповів. Але Сінна в поганому стані і Грейс… я боюсь за неї. Здається, чари Сінни вже не діють.

Варто було мені їх відпустити, і ручки Рея міцно обвиваються довкола Авиної шиї, і хлопчик знову притискається до матері.

- Яка тобі потрібна допомога?

- Ще пара рук, - слабко усміхається Ава. – Однієї Ліс не вистачає.

- Тоді ходім. Грейс ще на кухні?

- Так… і це проблема, та я не знаю, що робити. Боюсь зрушити її з місця.

Ми їдемо до кухні і я бачу, що справи дійсно не дуже. Кухарка з помічницями намагаються виконувати свою роботу, та поранена жінка на столі їм неабияк заважає. Та й їй самій тут зараз не найкраще місце.

- Можливо, перенести її в сусідні покої, поближче до тебе? – питаю.

- Було б чудово, та я боюсь її зрушити. Рана може відкритися будь-якої миті. Я не Сінна, боюсь не стримати кров.

Так, сходи недостатньо широкі – доведеться нести дівчину на руках, а це небезпечно. Згадую, які приміщення є на першому поверсі. Здається, вільних таки немає. Що ж.

- В малій вітальні протоплено? – запитую.

- Так, лорде.

- Чудово. Кейті, знайди мені Волема і скажи, що я просив чотирьох солдат. Бігом!

Дівчина присідає і кидається виконувати наказ.

- Ми винесемо її разом зі столом у вітальню, якщо вже її не можна рухати. Ти, Аво, проконтролюєш. Мевлін, - звертаюсь до кухарки, - стіл тобі повернемо згодом, знайди, чим замінити. Дам тобі хлопців в розпорядження – принесуть звідки захочеш.

Ми з Авою не рухаємось, поки не приходять солдати і не виконують моє завдання. Поки Ава супроводжує Грейс, притримуючи тій голову, я беру на руки Рея. На моє полегшення, малий йде до мене охоче і не заважає матері. Далі вже легше – дівчата-покоївки приносять ковдру, постіль і швидко перетвоюють стіл у медичне ложе.

Мати нічого не говорить, але переводить гостей у велику вітальню. Нам також вартувало би приєднатися, але я спершу мушу змінити одяг, який забруднений у землі, а може й в крові. Йду з Авою у її кімнату і вже там передаю у руки сплячого сина.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍