Bogdana reider - Зоряні Війни : Еніка Скайвокер ( Відновленя ), Bogdana reider

— Дякую, Еніка, — відповів Лок, здивований, але радісний. Він поглянув на робота, який дивився на нього з великими, світлодіодними очима. — Я обов'язково дам йому гідне ім'я

— Як щодо імені «Клаус»? — з усмішкою запропонував Гай, спостерігаючи за реакцією Лока.

Лок задумався на мить, а потім кивнув. — Клаус звучить відмінно. Мені подобається. Лунар, який стояв поруч, теж зацікавлено подивився на робота. — Вітаю, Клаус, — сказав він, злегка посміхаючись.

— Ну що ж, здається, всі задоволені, — сказала Еніка, піднімаючись з колін. — Тепер у вас є новий друг і помічник. Сподіваюся, що Клаус допоможе вам у ваших місіях.

Робот Клаус видав серію м'яких звуків, ніби вітаючи свого нового господаря. Лок посміхнувся і легенько доторкнувся до його корпусу.

— Дякую, Еніка, — ще раз сказав він. — Це дійсно чудовий подарунок

Трішки пізніше 

Для Кіта Фісто   і Лока це була перша місія не як для  майстра і падавана як для  рівних джедаїв треба було спасти   Падме яка знаходилась о сюрприз на кораблі Генарада Гривуса

— Я не розумію чого Шейл не знявся цим питанням. Це его дружина  злився   Лок На борту космічного корабля, що належав Генералу Грівусу, Кіт Фісто і Лок обговорювали свою місію. Темрява огортала коридори корабля, а їхні світлові мечі висвітлювали шлях вперед.

— Шейл має свої причини, Лок, — відповів Кіт Фісто, намагаючись зберігати спокій. — Ми тут, щоб виконати свою місію. Наше завдання — врятувати Падме, і для цього потрібно зосередитися.

Лок зітхнув, намагаючись стримати свої емоції. Він розумів, що обурення не допоможе їм у цій ситуації, але все ж було важко прийняти, що Шейл не з ними.

— Добре, Кіт, ти правий, — нарешті погодився Лок. — Ми повинні зосередитися на порятунку Падме.

Вони продовжили свій шлях через коридори корабля, уважно спостерігаючи за кожним кутом і слухаючи будь-які звуки, які могли б вказати на присутність ворогів. Кіт Фісто вів їх, відчуваючи силові потоки навколо них, щоб уникнути пасток і засідок.

— Я відчуваю її присутність неподалік, — сказав Кіт, зупинившись на мить. — Вона в одній із камер далі по коридору.

— Тоді не варто гаяти час, — відповів Лок, готовий діяти негайно. Вони швидко рушили вперед, поки не дійшли до великої двері, за якою, за словами Кіта, знаходилася Падме. Лок обережно відкрив двері, і вони побачили Падме, яка сиділа в кутку камери. Вона виглядала втомленою, але неушкодженою.

— Падме, ми прийшли за тобою, — тихо промовив Лок, підходячи ближче. Падме підняла голову і побачила їх. Вона посміхнулася, відчуваючи полегшення.

— Я знала, що ви прийдете, — сказала вона. — Дякую вам. Кіт Фісто допоміг їй піднятися на ноги, і вони швидко вирушили назад по коридору, намагаючись уникнути зустрічі з патрулями Грівуса. Але раптом з-за рогу з'явилися кілька дроїдів, які відкрили вогонь по джедаям.

— Залишайся позаду нас, Падме, — наказав Лок, активуючи свій світловий меч.

Кіт Фісто і Лок швидко відбивали постріли, поступово відступаючи до місця, де їхній шатл чекав на евакуацію. Коли вони дісталися до виходу, Лок кинув погляд на Кіта.

— Ми повинні знищити цей корабель, щоб Генерал Грівус не зміг переслідувати нас, — сказав він рішуче.

— Згоден, — відповів Кіт. — Ти візьми Падме на шатл, а я активую вибуховий пристрій.

— Будь обережний, Кіт, — сказав Лок, допомагаючи Падме сісти на шатл.

Кіт Фісто кивнув і побіг в інший бік коридору, шукаючи місце для встановлення вибухівки. Тим часом Лок і Падме чекали на шатлі, готові до швидкого відльоту.

Через кілька хвилин Кіт повернувся, і вони швидко злетіли з корабля, залишаючи його позаду. Коли вони віддалилися на безпечну відстань, вибух розніс корабель на шматки.

— Це було близько, — сказав Лок, видихаючи з полегшенням. — Але важливо, що ми врятували Падме.

— Дякую вам обом, — сказала Падме, дивлячись на них з вдячністю. — Ви ризикували своїм життям заради мене. Я ніколи цього не забуду. Кіт Фісто посміхнувся, закриваючи очі на знак згоди. — Це наш обов'язок, Падме. Ми завжди будемо поруч, щоб захистити тих, хто потребує нашої допомоги.

Вони повернулися на Набу, де їх зустріли Еніка, Асока, і Шейл. Падме кинулася в обійми Шейла, і вони стояли разом, відчуваючи радість від возз'єднання.

— Ви зробили велику справу, — сказав Шейл, дивлячись на Кіта і Лока. — Дякую вам за порятунок Падме.

— Ми раді, що все вдалося, — відповів Кіт. — І тепер усі ми можемо трохи відпочити.

Лок поглянув на Падме і Шейла, відчуваючи внутрішнє задоволення від успішно виконаної місії. Він знав, що попереду ще багато викликів, але з підтримкою своїх друзів і наставників він був готовий прийняти будь-який з них.

— Ну Лок як це працювати з майстром коли він вже не твій майстер.Спитав Шейл

— Ось попрацюєш разом з  майстром Вінду  дізнаєшся  просто для кожного це свій опит, хоча для мене це було неймовірне  я маю на увазі я сам майстер падавана.

— Це дійсно незвично, — відповів Лок, замислившись над словами Шейла. — Але я думаю, що це також можливість для зростання. Коли ти працюєш поряд з кимось, хто колись був твоїм майстром, ти вчишся взаємоповаги та самостійності. Ти починаєш бачити не просто майстра, але й партнера та наставника.

— Так, це важливий урок, — сказав Кіт Фісто, підтримуючи розмову. — Як джедаї, ми ніколи не припиняємо вчитися, навіть коли міняємо ролі від учня до вчителя. Кожен досвід, кожна взаємодія є кроком вперед у нашому розвитку.

Розмова в кафе продовжувалася, але глибоке розуміння та відчуття єдності серед джедаїв стали ще сильнішим

— Здеться єдина хто не буде працювати зі своїм майстром це Ейла Сакура.Промовив Шейл.

— Чого ж  я відпущу свою дружину з колишнім майстром  коли Квинлан  Вос перестане бути більш ризиковим.Промовив Кіт Фісто

Кіт Фісто посміхнувся, згадуючи про своєрідні методи навчання Квінлана Воса. Він знав, що кожен джедай має свій шлях і свої способи взаємодії з Падаванами, але іноді ці методи були занадто екстремальними навіть для нього.