Bogdana reider - Зоряні Війни : Еніка Скайвокер ( Відновленя ), Bogdana reider

— І так, у вас вже є чудовий приклад, — додав Шейл, знову поглядаючи на Ніла. — Він вже на старті свого шляху, і ви зможете стати для нього великими наставниками.

Ніл слухав їх розмову, відчуваючи, як всередині нього зростає впевненість. Він не знав, чого очікувати від навчання, але думки про можливість дружби з Ліром та Асокою наповнювали його серце радістю.

Після короткої прогулянки, вони нарешті дійшли до резиденції Падме. Вона зустріла їх з широко відкритими обіймами та щасливим усмішкою.

— Я так рада вас бачити! — вигукнула вона, обіймаючи Шейла та Еніку. — І, звичайно, я не можу дочекатися, щоб познайомитися з нашим новим падаваном!

Ніл відчув, як його серце забилося швидше. Він ще раз глянув на Асоку та Еніку, які підтримували його, і зібрався з думками. Коли він підійшов до Падме, його голос звучав впевнено:

— Привіт, я Ніл. Дуже приємно зустріти вас, пані Падме.

Падме нахилилася, дивлячись на нього з доброзичливістю.

— Привіт, Ніле! Я дуже рада, що ти тут. Ти вже знаєш, що Набу — це особливе місце? Тут ти знайдеш багато нових друзів і незабутні пригоди.

— Так, я чув про це, — відповів Ніл, відчуваючи, як його страхи розвіюються. — Я готовий вчитися.

— І це найважливіше, — сказала Падме, з теплом в очах. — Ти на правильному шляху, і я впевнена, що ти станеш великим джедаєм.

Майбутнє Ніла виглядало яскравим і повним можливостей. Він знав, що попереду буде багато викликів, але з підтримкою нових друзів і мудрих наставників він був готовий прийняти їх.

— Може Падаван дійсно змінить його найкращу  в найкращу сторону. Промовила  Еніка  взявши камінчик  піднявши его в гору — Я відчуваю в ньому все більше темряви

— Я також відчуваю це, — відповів Шейл, дивлячись в напрямку заходу сонця, що освітлювало озера Набу м'яким світлом. — Лок завжди був сильним і незалежним, але останнім часом його дії стають дедалі більш непередбачуваними. Можливо, падаван дійсно може вплинути на нього позитивно, принести свіжість у його думки та емоції.

— Я сподіваюся, що так і буде, — сказала Еніка, обережно кидаючи камінець у воду, спостерігаючи за колами, які поширилися на поверхні. — Ми обоє знаємо, як важливо для джедая уникати занурення в темряву. Можливо, новий падаван принесе Локу світло, якого йому бракує. Шейл кивнув, замислившись. — Ми повинні стежити за цим уважно. Сподіваюся, що підтримка і вплив падавана допоможуть Локу знайти правильний шлях. Але якщо його темні нахили продовжать зростати, нам доведеться вжити більш рішучих заходів.

— Так, звісно, — погодилася Еніка. — Ми не можемо дозволити, щоб будь-хто, навіть Лок, піддавав ризику ідеали джедаїв або безпеку галактики. Після повернення в храм Еніка взяла діло свої руки  вона дійсно вирішила знайти подавана для Лока і діяти хитрістю

— Чого я повинен іти с тобою  до юнлінгів

— Тому, що ти мій найкращий друг і я вагітна і мені не можна брати важкого в руки вона показала на коробку яка дійсно виглядала важкою

— Добре, Еніка, — сказав Лок із посмішкою та злегка здивованим виглядом, підіймаючи коробку. — Але я все ж не зрозумію, чому цей візит до юнлінгів став таким необхідним. Вони пішли до залу, де тренувалися юнлінги. Це було місце, де майстри спостерігали за своїми майбутніми падаванами, вивчаючи їхні здібності та характери.

— Дивись, — сказала Еніка, показуючи на групу юнлінгів, які тренувалися  разом з її батьком. Із всіх юнлінгів  виділявся один. Він незграбно намагався повторити  рухи за  іншими. Хлопчик чімось нагадував Обі-Вана в 13 років  своїми неколючими рухами . Лок не помітно підійшов до нього помітивши лицаря хлопчик спочатку  спутався, але потім дозволив молодому лицарю допомогти 

— Що вирішила хитрощами навʼязати. Другу падавана 

— Іноді хитрощі потрібні для благородної мети, — відповіла Еніка, звернувшись до Гая Скайвокера з усмішкою. — Якщо це допоможе Локу знайти свій шлях до світла, то це варте того. Гай кивнув, замислившись над її словами. Він спостерігав, як Лок вчить Лунара, і помітив зміну в поведінці молодого джедая  Лок, який зазвичай був замкнутим і серйозним, тепер виглядав більш відкритим і теплим.

— Видно, що Лунар вже впливає на нього, — зазначив Гай, спостерігаючи за ними. — Це може бути саме те, що йому потрібно. Еніка з задоволенням спостерігала за їхньою взаємодією. Лок здавався справді зацікавленим у допомозі Лунару, і це її радувало.

— Мені здається, що ми зробили правильний вибір, — сказала вона Гаю. — Допомога Лунару може бути тим, що допоможе Локу відновити власне зрівноваження.

— Я сподіваюсь, що ти права, — відповів Гай, все ще тримаючи погляд на Локу і Лунар. — Але ми повинні бути обережними та стежити, щоб Лок не перейшов занадто далеко у своїх спробах допомогти. Занадто багато відповідальності може бути також тягарем. Еніка замислилася над його словами. Вона знала, що виховання падавана — це велика відповідальність, особливо для джедая, який сам бореться з власними внутрішніми демонами.

— Ми допоможемо йому, — сказала вона твердо. — Якщо ми побачимо, що Лок потребує допомоги, ми будемо поруч, щоб підтримати його. Гай кивнув, відчуваючи полегшення від її слів. — Це добре знати. Спільнота джедаїв — це не просто вчителі та учні; ми — сім'я, і ми підтримуємо один одного.

Обговорення закінчилося на позитивній ноті. Еніка і Гай продовжили спостерігати за тренуванням, обговорюючи майбутнє і можливі стратегії для допомоги Локу та Лунару в їхніх подальших навчаннях.

— І все-таки що було коропці спитав Лок  підходячи до батька і дочки разом зі своїм падаваном.Еніка сіла на  навколішки та відкрила  коробку  звіти на них дивися жуко подібний робот

— Ну привіт Лазура привітався він з роботом Еніки, біля  Лазури  знаходився  ще один робот.

— О це  .ви хлопці зажди задивлялись на мою Лазуру  тому я вирішила сотворити для вас  теж  Шейл вже  отримав свого цей для тебе