Ольга Кобилянська - Через кладку, Ольга Кобилянська
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Вона сиділа, я коло неї, і я обняв її рукою за стан.
- Коли це буде? - спитав я, заглянувши в її гарні очі.
- Відчуємо, Богдане.
Але досі ми цього ще не відчули. Лиш коли з часом опинився між нами наш хлопець, вона попросила мене завезти її літом у гори, щоб у лісах скріплявся він, а вона проходжувалася по місцях, що нагадували б їй хвилі, радісні й сумні з її дівочого життя, і того, котрого ніколи не забувала - її брата. Я вдоволив її скромне бажання, приєднуючись до них обох - як третій, що на довго не міг від них розлучатися.
В горах привітали нас, крім пані Міллер, що тепер уже посивіла, доктор Роттер з своєю жінкою Іриною Маріян, з котрою оженився в два роки по нашім весіллю. За нами прибула до своєї кузинки й колишня Наталя Ливенко, теперішня повдовіла пані Майорова Штейн. По розлуці з Нестором заручилась укоротці втайні з одним в її поклонників, а то з військовим добродієм майором Штейном, а в кілька день по від'їзді Нестора на полуднє вийшла за нього заміж, з котрим переживши у найбільший дисгармонії три роки, повдовіла й вернула до родичів, змінена й майже змарнована жінка.
- Коли б Нестор не був занедужав і помер, - звірилась мені одного разу з гірким смутком, - я була б своє поступування проти нього направила й за нього вийшла. З хвилею, коли відвернувся він від мене зражений на все, я переконалась, що любила лиш його одного, а всі інші були для мене лише розривкою. Коли я зачула про його хоробу, мене почала гризти совість, і з туги за ним я терпіла невиносимі муки. Щоб одначе заголомшити себе й не зрадитись і перед ним, що ігнорував мене знаним лиш мені способом, я подала своєму пізнішому чоловікові без намислу руку в надії, що переломлю тим у собі весь жаль і гризоту совісті; однак я страшно помилилася. Мій муж, чоловік не найтоншої вдачі, задивлявся й відносився до мене, як відноситься нетерпеливий їздець до зноровленого коня, поки передчасна смерть його не звільнила мене з пекельного ярма. Але, ви щасливі, добродію Олесь. - додала, поглянувши на мене своїми «морськими», в тій хвилі, з якогось раптового жалю звогченими очима - що свого часу були потіхою нещасного мого приятеля.
- Я щасливий, - відповів я й говорив правду, - хіба, що може би своїй жінці той закид зробив, що відволікала наше весілля все на пізніше. Але й те мало свою причину. Працею своїх рук виплачувала вона своє невеличке задовжене майно. А не вчинивши цього вперед, не хотіла в мою хату вступати. Саме коли впоралась з своїм довжником, котрий навчивсь її за той час шанувати, відійшов від нас і Нестор, вигладжуючи несвідомо і всі перепони, що лежали між нами. Ніхто його з нас не забуває, його пам'ять між нами живе вічно.
Молода женщина схилила сумно голову на руки, і з її очей зсунулися по лиці сльози.
- Кажуть. - обізвалася, гірко всміхаючися, - що попри двері кожного минає раз у житті щастя, впрошується в хату. А коли ту хвильку не достережемо, каємось цілий вік. Але ви щасливі, добродію Богдане, - повторила, як недавно, мов завидувала нам нашого щастя, - і з вами його сестра.
Я не відповів.
Моє око опинилось на ній, тій «сестрі», як саме вертала звідкись, алеєю нашим садом додому.
Струнка, ніжна й добра. І передусім ще завше найдорожча з моїх «мрій».
Чернівці, 5. XI 1940.
1
- Уряд - урядова служба, заняття на службі.
2
- Завід - професія.
3
- Голосна - відома.
4
- Квестія - питання.
5
- Свята простота (лат.).
6
- Скидатися - відмовлятися.
7
- Гуляти - танцювати.
8
- Самій (італ.).
9
- Оноді - недавно.
10
- Кругольня - місце, де грають в кеглі.
11
- Зрезигнувати - відмовитись.
12
- Період «натиску й бурі» (нім.).
13
- Ферії - канікули.
14
- Наборзі - нашвидку.
15
- Матура - останній іспит при закінченні навчання в гімназії.
16
- Колізія - суперечне, тяжке становище.
17
- Хосен - користь.
18
- Незабавки - незабаром.
19
- Драх - змій.
20
- Нотес - записна книжка.
21
- Feuerwerk (нім.) - фейерверк.
22
- Гамулиця - узда.
23
- Була реконвалесцентка - недавно перенесла хворобу.
24
- Зааранжувати - організувати, розпочати.
25
- Льос - виграшний білет.
26
- Смутний, м'який (лат.).
27
- Представлення - видовище.
28
- Кондоленційний - співчутливий.
29
- Еліта - вибране коло, цвіт.
30
- Період «натиску й бурі» (нім.).
31
- Штатський - державний.
32
- Маяк (нім.).
33
- Челло - віолончель.
34
- Ферії - відпустка, канікули.
35
- Штука - мистецтво.
36
- Адоратор - поклонник.
37
- Фантом - привид, примара.
38
- Муф - муфта.
39
- Літники - дачники.
40
- Мати конвікт - тримати столовників, які одночасно винаймають і помешкання.
41
- Склеп - крамниця.
42
- Фіякер - візник.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Через кладку, Ольга Кобилянська», після закриття браузера.
