Рейчел Меддоу - Прорив. Корумпована демократія, держава-вигнанка Росія і найбагатша, найбільш руйнівна промисловість на земній кулі, Рейчел Меддоу

про це кричати ще голосніше й частіше. Агентство інтернет-досліджень у своїй діяльності покладалося на підхід, до якого вдавався промовець з когорти білих націоналістів на галактичному шоу дурнів під назвою Міжнародний російський консервативний форум по всьому місту: «Повторене сто разів стає правдою. Захисників правди можна завалити повторюваною брехнею». Жодна брехня не вважалася дурницею, допоки вона могла хоч трохи правдоподібно пересмикувати справжні новини, допоки вона нарощувала антиукраїнський, антиєвропейський онлайн-трафік і шум. Відділ аналітики на Савушкіна, 55 відстежував показники — скільки коментарів, як часто їх перепощують, пересилають або ретвітять — і передавав усю цю інформацію відповідальним за технічні завдання керівникам, щоб ті удосконалювали ідеї.

І йшлося не лише про формування реакцій на справжні події, які люди зазвичай обговорюватимуть. Агентство інтернет-досліджень поширювало чутки про історії, ідеї й персонажів, на яких би інакше ніхто вдруге й оком не кинув, якби не штучний ажіотаж, над яким працівники гарували цілодобово без перерви у дві зміни. Наступного ранку після того, як міністр закордонних справ Натан Сміт (Техаський національний рух) дав у Санкт-Петербурзі інтерв’ю, тролі з інтернет-дослідження отримали завдання втрутитися в доленосну кризу з відокремлення Штату самотньої зірки. Почали з’являтися десятки твітів і постів у соціальних медіа, готових до того, щоб їх перепощувати й ретвітити по всій Америці. І не такою вже й поганою англійською. Деякі з них нібито стосувалися серйозних передовиць, наприклад такий мотивчик: «Можливо, ніде інде в Сполучених Штатах місцеві жителі так не обговорювали анексію Росією Криму, як у штаті Техас. Причина підвищеної цікавості техасців до цієї проблеми в тому, що історія Криму має багато спільного з історією їхнього штату». Хто б сумнівався, саме про це й думали техаські сепаратисти — про солідарність із російськомовними кримчанами в Україні. У руках путінських інтернет-тролів будь-які рухи за відокремлення, будь-де — нехай відстійні й містячкові — могли видозмінюватися, перейменовуватися і впрягатися у справу наїздів на Захід. І брехня в соціальних мережах цим не вичерпувалася, аж ніяк. Невдовзі Агентство створило свою сторінку для пропагування відокремлення — і вона стала хітом! «Серце Техасу» залучало підписників десятками тисяч, усіх їх можна було годувати матеріалами, розробленими російськими агентами в Санкт-Петербурзі, і, своєю чергою, передавати їх хтозна-якій кількості друзів у фейсбуці й підписників у твіттері. «Серце Техасу» була однією з безлічі окремих, контрольованих Агентством інтернет-досліджень фейсбучних сторінок, не кажучи вже про тисячі акаунтів у соціальних медіа й облікових записів, які працювали в твіттері, інстаграмі і на ютубі, — усі їх було ствоено на Савушкіна, 55.

На початку 2015 року, коли санкт-петербурзький «Холідей інн» частував фуршетом нацистів і містячкових сепаратистів з усього світу, таємна діяльність Агентства інтернет-досліджень з розширення зловтішної присутності і збільшення прихованих російських тролів в онлайн-житті американців тривала повним ходом й у всіх напрямах. Сполучені Штати були основною і надважливою ціллю; путінський Кремль був рішуче налаштований знищити американську демократію загалом і на виборах 2016 року зокрема. І налаштований у дуже сучасний спосіб. Дні залежності від жалюгідних нелегалів і депресивних шпигунів у складі місії ООН у Нью-Йорку минули. Рентабельність інвестицій була мізерною. Але американський віртуальний світ був широко відкритий і ряснів новими можливостями. Активні й операції зі збору найактуальнішої інформації про людей також коштували копійки. Уявіть собі англомовний департамент Агентства з інтернет-досліджень як команду з чотирьох сотень Гуччиферів, тільки зі спеціалістами з контролю якості, які допоможуть підправити культурний контекст, лексику, граматику, зі спеціалістами з аналізу даних, IT-спеціалістами, і безкінечною множиною захищених віртуальних приватних мереж за ними.

Осердям путінської цинічної гри були інформаційні війни, провідна роль в яких належала кіберпорушенням на кшталт троллінгу і кіберзлочинам на кшталт викрадення особистих даних, зламу електронної пошти і відвертих крадіжок. Найбільш зухвалі злочини здійснювала військова розвідка Путіна і його співробітники на дипломатичній службі. Рештою опікувалися кмітливі гарно оплачувані діти з Агентства інтернет-досліджень, тобто англомовний відділ на Савушкіна, 55 вже став у цій будівлі улюбленцем еліти. З-поміж усіх на Савушкіна, 55 вони були командою, якій найкраще платили і яка найважче працювала. Навіть ті, хто чудово володів англійською, мусили опановувати нові сфери. Можливе навчання! Вони повинні були знати, як скористатися викраденими особистими даними, щоб створити підробні, які не відрізнити від американських, облікові записи у фейсбуку, твіттері та інстаграмі. Мали вивчати інформацію, надану колегами-агентами, які нещодавно повернулися з відряджень зі збору розвідувальних даних і контактів (справжніх) з Невади, Каліфорнії, Нью-Мехіко, Іллінойса, Мічигану, Джорджії і Техасу. Також мали знати, де саме можна завдати найбільшої шкоди (техаський хлопчина сказав російському агенту під час туру, що це були «червоні штати», але що це означає?). Мали з’ясовувати, які пов’язані з політикою фігури і оточені сонмом підписників знаменитості розсиплять магічний порошок інтернет-трафіка так, що це позначиться на кожному, хто на них підписаний. І їм треба навчитися залучати цих впливових інфлюенсерів. Вейне Лап’єре із Національної стрілецької асоціації, ми стежимо за тобою! Е! Кім Кардаш’ян зі сфери розваг, за тобою ми теж стежимо?

Вони мусили швидко засвоювати американську культуру й політику, особливо найбільш суперечливі й такі, що викликають чвари, питання порядку денного — імміграція, закон про зброю, расизм, прапор Конфедерації. Мусили годинами дивитися один дещо карикатурний, але дуже популярний політичний серіал на «Нетфлікс». «Спочатку нас силували дивитися «Картковий будинок» англійською, — розповів троль, який працював на Агентство в 2015 році. — Треба було знати основні проблеми Сполучених Штатів Америки. Податкові проблеми, проблеми сексуальних меншин, зброї. Наша мета полягала не в тому, щоб повернути американців у бік Росії. Наша мета була налаштувати американців проти їхнього уряду. Викликати заворушення, викликати невдоволення».

РОЗДІЛ 27

Це все, що в них є

Після дворічного розслідування, проведеного ФБР і офісом спецпрокурора, і подальшого розслідування жменькою комітетів у Конгресі, не кажучи вже про завзяті пошуки десятків умілих і талановитих професійних журналістів, ми точно знаємо, як росіяни це зробили. Як вони забруднили нашу виборчу кампанію 2016 року тим, що у фінальному звіті спецпрокурора йменувалося «широкомасштабним і систематичним моделюванням». Знаємо, що агенти Підрозділу 26165 і Підрозділу 74455 Головного розвідувального управління Генерального штабу (ГРУ) «вдалися до різних засобів, щоб зламати електронний акаунт» Гілларі Клінтон, яка балотувалася на посаду президента, і її голови, і потрапити (а тоді відстежувати й заражати) в комп’ютерну мережу Комітету з виборів у Конгрес Демократичної партії і Національного комітету Демократичної партії. З федеральних обвинувальних актів відомо, що їм вдалося «зафіксувати порядок натискання клавіш на клавіатурі» посадовими особами й співробітниками Демократичної партії і