Талі Верне - Моя не маленька слабкість, Талі Верне

      - Стули свого писка, та й цілується вона далеко, не як мале дівча. – Данило провокував мого тата на емоції і йому це вдалося.

     - Якщо хоча б волосок впаде з її голови – я тебе розчавлю. Я впевнений, що це якийсь твій бісів план, аби мене знищити.

     - А ти не думав, що вона може мені просто подобатись, як жінка? А може я захочу, щоб вона стала моєю дружиною, хто зна.. – Це було так легко сказано, що на якусь мить я задумалась, чи могло б це виявитись правдою.

     - Та я тебе, - я почула, як мій батько взяв щось в руки і мені стало страшно за Данила.

    - Досить, тату, - не витримала я і зайшла нарешті до квартири. В мене не було бажання встрягати в чоловічі сварки, але мій батько був занадто імпульсивний, тому і боїться холодного і чіткого в своїх діях і планах, Данила.

  - Рисеня, що ти тут робиш? – На обличчі містера шафи я не побачила здивування, а тільки задоволену посмішку. Він чекав цього, ну звісно, він знав, що прочитавши ту статтю, я приїду сюди.

   - Забула тут дещо вчора, - я глянула татові в очі, він тільки мовчки спостерігав, як я обійняла Данила, але він не почув, як я промовила чоловікові прямо на вухо, - підіграй мені, любий. – І чмокнула в щічку.

  - Тату, ти приїхав обговорити чергову ідею пов’язану з бізнесом? Якщо так, то давай швидше, бо через дві години нам з Данилом потрібно бути на виставці в дитячому будинку, - я відчула, як великим пальцем Данило гладить мене по спині і це додало мені ще більше впевненості.

  - Руслано, не змушуй мене знову робити необдумані дії. Ти ж знаєш, що він тобі не пара, - я тільки вхопила за руку Данила і широко посміхнулася татові.

  - Знаєш, ти можеш вдарити мене. Закрити рахунки. Відібрати мрії,  хобі і улюблену справу. Ти можеш знищувати мене морально і фізично, але забудь, що я тобі підкорятимусь. Фарфорова лялька ожила – тепер я сама творець свого життя, і я ладна навіть жити з прізвищем Данила, тільки би не з твоїм. – Я відчула, як рука на моїй талії напружилась, а згодом почула фразу, яка мене здивувала і налякала.

  - Геть з мого дому!