Горобчик-Кім, Нора Нойс - Сяйво повні, Горобчик-Кім, Нора Нойс

За час, що я жила з Грегорі, почала звикати бути з ним. Здається я закохалася. Інакше як пояснити, що моє серце прагне вистрибнув з грудей, коли він поряд. Він такий  хороший, як виявилося. Жодного разу він не вказав мені на моє місце і не принизив нагадуванням, що я  недововк. Як це зазвичай робили  вдома. 
Я сумувала за батьком і сестрою, але вони мені не дзвонили. У мене немає їх номерів, а Грегорі сказав, що дав альфі моєї старої зграї, мій номер. Але вони чомусь не дзвонили.  Я сильно засмутилася коли Грегорі повідомив мені про від’їзд. Але це лише на пару днів. Думала я перший тиждень. Він писав кожного дня. Це були короткі  повідомлення. Здебільшого Грегорі запитував як справи вдома, але я чекала їх з нетерпінням. Одного вечора він написав, що затримається ще. 
- Що там? То від Грегорі?
В цей час  в мене   якраз  в гостях  була Келлі, коли Грегорі написав. Що він затримується  ще на тиждень. Мені стало сумно від прочитаного. І це видно було написано на моєму обличчі.
- Так. Написав, що затримується.- 
я поклала телефон біля себе в надії, що він ще щось напише.
- О подруго, а ти закохалася! - прищурившись, повернула на бік голову моя гостя.
- З чого ти  взяла? - постаралася я уникнути цієї теми.  

- Невже, це так очевидно? -
Келі просто ствердно кивнула.
- А Грегорі в курсі?
- Надіюся, що ні.
- Чому? З вас вийшла б гарна пара...
- Ти що яка пара?! Я про таке навіть мріяти боюся. З такою як я, вовки родин не будуть.
- Мене дивує твоє дивна звичка себе зневажати. Ти гарна зовні і добра в середині. Ти чудо! Просто не  розкрите до кінця. 
- Ти перебільшуєш. Я звичайна людина, а для вовків того мало. Я недововк. Знаєш, скажу тобі по секрету, я колись мріяла, що батько відправить мене до людей і я там знайду чоловіка та створю родину. 
- А зараз про що мрієш? І вибач за моє запитання, а чому ти себе називаєш недововчицею?
- Тому, що я бракована. Помилка природи через яку померла мама.
- От слухаю я тебе і мене не перестає дивувати твоя зграя і твоя родина. Тобі не здається, що вони занадто жорстокі до тебе?
- Ні! Тато і сестра мене люблять по своєму але люблять, а... інші вони праві я недововк. В зграї вовків такі зайві.
- Так, я зрозуміла, тебе не переконати. Так про що ти мрієш насправді?
Відповісти я не поспішала. Вдавала, що думаю,   а насправді знала відповідь.  
А потім, за Келлі прийшов Герман і вона скоренько  попрощавшись зі мною побігла до нього. Залишивши мене один на один з моїми мріями які вже не мали меж. В них я одружилася з Грегорі і навіть народила йому сина.