Топ популярних книг за місяць!
Knigoed.Club » Сучасний любовний роман » Не роби мені боляче, Вікторія Грош (Rouce) 📚 - Українською

Вікторія Грош (Rouce) - Не роби мені боляче, Вікторія Грош (Rouce)

195
0
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книжку "Не роби мені боляче" автора Вікторія Грош (Rouce). Жанр книги: Сучасний любовний роман.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 10 11 12 ... 46
Перейти на сторінку:
6 глава "Невже вагітна?"

Минув місяць.

Лілія.

За місяць багато чого сталося і приємного і не приємного. Приємне, те, що я з Тимуром проводили кожен день разом. Ну звісно ж з дітками. А як же без них. А не приємне це Богдан. Він не полишає спроби зі мною поговорити. Але, все ніяк у нього це не виходить. Бо коли він приїжджав двері йому весь час відчиняв Тимур. Він проганяв Богдана. Казав, щоб той не ліз до мене. Але Богдан все ніяк не розуміє, що ми йому не раді. Особливо я.

Останні дні я якась напружена. У мене затримка на чотири дні. Після пологів у мене швидко відновився цей період. А зараз щось дивно. Тому я вирішила купити тест на вагітність. Зайшла в аптеку. Та купила два різних. Бо один може помилятись. Попросилась там сходити в туалет. Сказала, що дуже хочу. І там зробила ці тести. Поки приводила себе до порядку. Бо поглянувши у дзеркало, я зрозуміла, що мені треба розчесатись та підфарбуватись.

За декілька хвилин подивилась на тести. І на одному і на другому результат один й той самий. Я вагітна. Серйозно? Нам ще четверту дитину не вистачає... Все що я підправила на обличчі потекло. Я почала труситись та плакати. Хотілось, щоб зараз хоч хтось мене обійняв. Але нікого поруч немає. За декілька хвилин я почала заспокоюватись як почула стукіт у двері.

- Дівчино, у вас все добре?

- Так — сказала я та почала вмиватись. Вирішила змити весь макіяж, бо відчуваю, що ще не прийшла до тями та сльози знову можуть з’явитись на моїх очах, а після на обличчі.

Я вийшла з туалету.

- Пробачте, що так довго — сказала я. Тести я не викинула, а забрала з собою. Навіть не знаю чому, але я їх забрала. Вирішила пройтись обдумати все, що відбувається зі мною.

Я повільно йшла з зупинки додому. Але ноги мене повели в протилежну сторону. Я пішла до берега. Тому я сіла на пісок та почала просто дивитись на озеро.

- Вагітна — пошепки сказала я та зітхнула. Не віриться. А як Тіма відреагує на це? Я не знаю. Я навіть не знаю, а хочу я цю дитину. Я витягла ці два тести з сумочки та подивилась на них. Але ж цікаво, якщо я вагітна, то ким? Дівчинкою чи хлопчиком?

Я побачила як до мене підходить Тіма. Він знає де я можу пропадати днями. Де гуляю з дівчатками. А мені просто подобається це місце.

- Ось ти де?

- Так, я тут. А ти знаєш де мене знайти

- Знаю — він сів біля мене — і знаю, що це улюблене твоє місце

- Це правда — він обійняв мене. А я подивилась на Тимура. І думаю, коли мені сказати про вагітність? Чи зараз той самий час? Навіть не знаю. Тіма каже, що я його дивую та роблю завжди щось несподіване. І від мене можна очікувати чого завгодно. І все ж думаю, що зараз це саме цей момент.

- Тімо, я тебе дуже люблю

- А я тебе, моя Квіточко — він поцілував мене у губи. Зізнання у коханні для нього не є несподіванка.

- Тімо, я... мені треба тобі щось сказати... потрібно це сказати

- Що саме?

- Я вагітна — сказала швидко я та подивилась на реакцію Тимура. Він подивився на мене та застиг. Я щось думаю, що йому ця новина не сподобалась. Я витягла тест на вагітність та дала коханому — робила годину тому

Тимур взяв тест та подивився на нього. А після посміхнувся та обійняв мене.

- Лілі, у нас буде дитина

- Четверта... — сказала пошепки я — Тімо, ти радий цій новині? Я тебе не розумію

- Звісно... звісно радий... але...

- Але може мені зробити аборт — припустила я, що може сказати Тіма.

- Ні. Навіть не думай про це. Я хотів сказати, що тобі буде складно. Тому треба буде тобі допомога. Я наполягаю на тому, щоб ми найняли няню

- Навіть сперечатись не буду — я посміхнулась — адже ти правий. А кого б ти хотів дівчинку чи хлопчика?

- Дві принцеси донечки у нас вже є. Хотів би хлопчика, і буде у нас два хлопчики та дві дівчинки

- Так, було б непогано. Але давай нікому поки що не казати про мою вагітність

- Сам хотів запронувати це. Хотів би зробити це як той раз, пам’ятаєш?

- Так, ми тоді сказали після першого триместру. І в цей раз так зробимо

- Саме так

- Тімо — подивилась на нього та зітхнула — але ж я можу знову набрати вагу під час вагітності. А після не зможу схуднути як в цей раз. Кожен день на дієті та все ніяк

- Ти, що? Що таке кажеш, Квітонько? Ти мені подобаєшся такою, якою ти є — він поцілував мене у губи — і забудь про ці дієти. Особливо зараз, зрозуміла мене? — він все це казав лагідним голосом.

- Так, коханий

- До речі, чому я тебе шукав. Мама приготувала обід. Пішли пообідаємо

- Та, щось не хочеться

- Я наполягаю. Ти повинна їсти. Вже для двох — Тіма встав та подав мені руку. Я взяла його руку та встала. Він мене обійняв за талію, якщо її можна так назвати. Ми пішли додому.

Тимуру сподобалась ця новина. І це вже добре. Адже якби йому не сподобалась, я б не задумуючись пішла робити аборт. І це вже моя третя вагітність. Пам’ятаю минулу, коли була вагітна дівчатками. Це було важко. На перших місяцях у мене був жахливий токсикоз, що зранку з ванної кімнати не виходила як годину. А на останньому триместрі, не могла нормально встати з дивану та приготувати Данилкові обід та вечерю. Було дуже важко стояти на ногах. Тимур майже весь час був на роботі. А до мене на щастя приїхала мама, щоб допомогти мені. Я їй за це вдячна.


Тимур.

Моя Квітка у своєму репертуарі. Зробила мені сюрприз. Вагітна... четверта дитина. Ця новина мене зовсім не шокувала. Адже пам’ятаю наш медовий місяць. Як ми проводили час у ліжку. Було весело. А зараз буде ще веселіше. Четверо дітей, це ж така відповідальність. І зараз вона є. Я розумію, що Лілі потрібна буде допомога. Ні, звичайно з мамою жити добре. Але Лілі не до вподоби жити з моєю мамою. А її мама не приїде, у неї є за ким піклуватись. Адже як Лілі сказала, що її сестри ще ті бешкетниці. Втекти з дому у них за щастя, адже потребують свободи.
Лілі вагітна... добре. Але ж у нас є проблема, на ім'я Богдан. Він від моєї Лілі не відчепиться. Я це розумів все більше й більше коли проганяв його з нашого будинку. Коли я піду на роботу, він спробує з нею поговорити. Це я розумію дуже добре. Брати її з собою, тікати від цього не вихід. Цю проблему треба вирішити. Сподіваюсь, що скоро ми його позбудемося. І будемо жити довго та щасливо. І вже з чотирма дітками Данилком, Яною, Мією та ще з синочком чи донечкою. Ми ще не знаємо, бо ще рано. І взагалі, Лілі треба буде зробити скоро УЗД. Хочу впевнитись, що все з нею та дитиною добре.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 ... 10 11 12 ... 46
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Не роби мені боляче, Вікторія Грош (Rouce)», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Не роби мені боляче, Вікторія Грош (Rouce)"