Джулія Рейвен - (не) Покірне Щастя, Джулія Рейвен

— Це ми ще подивимося, Борисе. Не кажи "гоп", поки не кінчиш, — з натиском на останньому слові, Олександра відсторонилася і впевненою ходою пішла на вихід.

Шлях до освітленого ліхтарями і заповненого машинами паркінгу в Саші в пам'яті не зберігся. Немов у тумані вони забрали верхній одяг із гардеробної, пройшли кілька неосвітлених метрів на вулиці, поки не зупинилися біля раритетної "Чайки". Граціозною кішкою Олександра нирнула на водійське сидіння, але великі руки одразу ж перехопили її за талію і потягнули назад.

— Ти що твориш? — сердито обурився чоловік. — Ти ж випила!

У його голосі з'явилися грізні нотки, перемішані з дещицею ... занепокоєння?

— Ну я ж не їхати зібралася, — дівчина не зрозуміла його істерики. Пробираючись тонкими пальчиками під кашемірове пальто, вона відчула, як почастішало дихання Бориса. Та й навколишня атмосфера ніби згустилася навколо них тісним кільцем.

—  А що ж ти зібралася робити?

Олександра неоднозначно повела плечима, на мить розгубивши всі можливі глузування. Коротка зустріч випадкових поглядів і їхні губи сплелися в несамовитому дикому танці. Чоловік жадібно цілував дівчину, а та, не зумівши відсторонитися від нього навіть на міліметр, з усім бажанням відповідала.

Саша затягнула Бориса на заднє сидіння. Забравшись на нього, вона відсунула смужку трусиків і опустилася лоном на твердий пульсуючий член.

Вдихи, дотики, ковзання вологого язика по гарячій шкірі... Їхні поцілунки... Божевільні. П'янкі й зовсім інші, ніж раніше. Зараз усе відчувалося по-іншому. Занадто особливо. Відверто. Таке, що не піддається опису. Вони щиро кайфували одне від одного. Насолоджувалися такою несподіваною, але яскравою зустріччю.

Рвано дихаючи після спільного оргазму, Олександра боялася відсунутися, щоб не зіпсувати цей ні з чим незрівнянний момент.

— Як почалося, так і закінчиться, — захриплим голосом промовила вона. — Наш перший секс теж був у машині, — нагадала чоловікові.

— Дозволь не погодитися, — Борис притягнув її і знову з надією впився в її губи. — Тоді у нас секс був із продовженням. Пропоную, все закінчити у квартирі.

Саша чекала саркастичного докору в сентиментальності або порівняння з представницями найдавнішої професії в Одеському порту, або ще чогось у дусі Бориса. Але нічого цього, окрім прискореного подиху і хтивих вогників в очах Саша не побачила. А тому просто погодилася продовжити.

Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно