Михайло Медуниця - «Батько народів» очима часу

живем ми краще всіх".

...Сталіну рідному, непереможному прапорові нашого невпинного руху вперед, найвеличнішій в світі людині, яка несе народам мир і сонячну радість життя. Радянська Україна в єдинім пориві проголошує: "Слава Великому Сталіну, батькові рідному — слава! Дяка від всього народу, слава від роду до роду!

Матвій Шестопал "Народ славить вождя" ("Літературна газета", 5 грудня 1951 року)
* * *

Нема слів, щоб передати ті радісні почуття, з якими зустрічаю я 1952 рік. В минулому році мені випала велика честь зробити перший крок у відтворенні образу товариша Й. В. Сталіна в п’єсі Вс. Вишневського "Незабутній 1919-й".

...За першооснову роботи над образом Й. В. Сталіна я взяв його промову на Другому Всесоюзному з’їзді Рад з приводу смерті В. І. Леніна — клятву незабутньому Іллічу — та промову на вечорі кремлівських курсантів від 28 січня 1924 року — "Про Леніна". В цих промовах, у думках Й. В. Сталіна про Леніна і закладено той естетичний ідеал людини, мислителя, діяча, генія революції, який я прагну відобразити. "Бути як Ленін", "Сталін — це Ленін сьогодні".

П. Сергієнко, народний артист УРСР "Щастя митця" ("Радянське мистецтво", 1 січня 1952)
* * *

Найбільше мене хвилює завдання відтворити в різьбі образ великого генія людства Й. В. Сталіна. В моїх планах чимале місце належить темі миру, великих сталінських будов.

Зараз я працюю над композицією про мирну творчу працю радянських людей, про розквіт українського мистецтва, що його визначила велика Сталінська Конституція.

Я ще не знаю, як назву свій майбутній твір, але він буде оспівувати великий Сталінський Закон.

Володимир Хитько, народний майстер "Творити для народу"
* * *

Конституція Української Радянської Соціалістичної Республіки, в основу якої покладена велика Сталінська Конституція, це яскраве відображення сьогоднішнього радісного, щасливого життя, що його здобув український народ у непорушному союзі з усіма радянськими народами і насамперед з своїм старшим братом — великим російським народом.

І славлячи Конституцію, ми славимо її творця — великого Сталіна: "Хвала Тобі, Батьку, від роду й до роду, у шумі заводів, у шелесті нив! Ти — віра і правда, Ти — серце народу. Спасибі за сонце, що Ти засвітив!"

Ольга Кусенко, заслужена артистка УРСР "Славимо мудрий Сталінський Закон" ("Радянське мистецтво", 30 січня 1952)
* * *

Стахановський рух, підготовлений всім ходом розвитку соціалістичного господарства, був виведений на широкий шлях життя мудрим Сталіним. Командарм промисловості, Серго Орджонікідзе був вірним соратником і помічником великого Сталіна.

Вірний учень, друг і соратник великого Сталіна, послідовний ленінець, Серго Орджонікідзе — вияв волі і думки партії, її совісті, один з кращих, благородніших її синів.

Микола Строковський "Товариш Серго" ("Літ. газета", 21 лютого 1952)
* * *

А на вулиці вже чекає; традиційний весільний поїзд Дванадцять парокінних підвід відвозять молодих та їх друзів до рідного села. Ось вони підходять до червоної стрічки — це вхід до колгоспного клубу. Хор співає бадьору весільну пісню.

З хлібом і сіллю батьки зустрічають дітей та їх друзів, запрошують до залу. Тут за багато обставленими столами розмістилось понад двісті гостей. Після поздоровлень і вручення молодим подарунків проголошується перший тост за творця народного щастя — Йосифа Віссаріоновича Сталіна. Хор співас: "Ой, як гарно, радісно сонце сяє. Україна Сталіна прославляє".

В. Юрченко "Весільні пісні" ("Радянське мистецтво", 27 лютого 1952)
* * *

Величні і крилаті, мов зорі на Кремлі, летять, летять слова ті у небі й на землі.

Від них світліють далі, радіють серце й зір, бо перше слово — Сталін, а друге слово — мир.

Євген Бандуренко "Два слова"
* * *

Київ — великий політичний і культурний центр, місто молодості, великий індустріальний центр. Київ — місто, що будується. Київ, як і вся наша неосяжна радянська Вітчизна, в дні Першомая рапортує більшовицькій партії, рідному Сталіну про те, що в передсвятковому соціалістичному змаганні радянські люди з честю виконали свої підвищені зобов’язання і успішно боротимуться далі за втілення в життя мудрих сталінських накреслень.

Іван Цюпа "Подих весни"
* * *

...Ніч. Уже давно на Спаській вежі пробило дванадцять, а столиця ще не спить. Залиті світлом площі й вулиці. Не меркнуть вінка у Кремлі. Можливо, ось за цим вікном стоїть товариш Сталін, дивиться замислено на площу, на Москву, і думає про всю Вітчизну, про її людей, про нові, ще світліші дні нашої землі.

З великим святом, наш любимий вождь!

Із Першотравнем, дорога Москва!

Микола Упеник "Столиця Вітчизни" ("Літературна газета", 1 травня 1952)
* * *

Радянська Україна разом з усіма народами-братами співає урочисту пісню любові і рідному Сталіну.

Наш Волго-Дон закінчено!

"Ця вість ані кордонів, ані меж не знає, іде у Польщу, як жаданий гість, іде, як гість до братнього Китаю. За мир і щастя б’ється наш народ, — хвала йому луна з усіх віддалин. До комунізму сонячних висот веде Вітчизну наш любимий Сталін. Хвала тому, хто наш відстояв труд, хто окрилив на подвиги великі. Хвала вождю склада радянський люд — хвала і слава Сталіну навіки!"

Ол. Новицький "Волею радянського народу" ("Радянське мистецтво", 23 липня 1952)
* * *

Ой, да зацвітуть сади зеленії, врожаї дадуть поля, і міста зростуть веселії, бо оновлена земля. Ой, да уперед до комунізму дружно наш народ іде. Слава Сталіну великому, він до щастя нас веде!

Слова та музика Гр. Верьовки "Волга з Доном зустрічалися" ("Радянське мистецтво", 30 липня 1952)
* * *

Світла, простора кімната. На чільному місці — піаніно, над ним на стіні— безліч фотознімків. Це образи, створені на оперній сцені господарем квартири — народним артистом СРСР, лауреатом Сталінської премії Михайлом Степановичем Гришком.

...Погляд Михайла Степановича ...зупиняється на портреті вождя.

— Мені хочеться віддячити нашій парти, рідному Сталіну за те піклування, «яке вони виявляють до нашого мистецтва та до нас, його працівників...

На піклування партії й народу ми, радянські митці, прагнемо відповісти новими високоідейними і високохудожніми творами, які б відображали ідеї Леніна — Сталіна, виховували б наш народ у комуністичному дусі.

Ю. Луцький "3 думою про Сталіна" ("Радянське мистецтво", 3 вересня 1952)
* * *

...Оглядаючись на пройдений