Михайло Медуниця - «Батько народів» очима часу

*

Будуєм дім весни й добра ми, щоб люд земний не знав біди, щоб день шумів життя садами під сонцем Сталіна завжди.

Володимир Сосюра "Першотравнева пісня" ("Літературна газета", 26 квітня 1951)
* * *

Століттями мріяли люди про суспільство, де всі будуть рівні, де пануватиме радісний труд і справедливість. На наших очах ця віковічна мрія втілюється в життя, набирає конкретних форм, визначених геніальним вченням Маркса — Енгельса — Леніна — Сталіна. Комунізм із мрії стає дійсністю. Він стоїть при дверях, його вогні сяють нам на нашому зореносному шляху.

Йому — прийдешньому щастю народів — усі сили й натхнення, весь жар сердець, всю нездоланність поривів! Хай славиться в наших піснях комунізм, хай славиться народ, що першим у світі будує його, хай возвеличується геніальний зодчий комунізму — наше сонце й наша слава, розум, серце і совість нашої епохи — великий Сталін!

А. Кос-Анатольський, лауреат Сталінської премії "Нове життя — нові пісні" ("Радянське мистецтво", 1 травня 1951)
* * *

З дороги Миру ані кроку не ступимо ніколи вбік. Народу ці стрімкі потоки один в один, щоб Миру він велично сяяв над віками. І він засяє, бо завжди прапороносець Миру з нами. І ми йдемо весни шляхами. Веди, учителю! Веди!

Олекса Ющенко "Весняне слово" ("Літературна газета", 4 травня 1951)
* * *

О, зоре рідна, в барвах кумача, ніхто й ніде не зітре того цвіту, бо Сталін зніс тебе посеред світу, засвічену від серця Ілліча!

Андрій Малишко "Зірка"
* * *

Людської долі, щастя людського! Він дав нам волю свою залізну, осяяв шлях нам до комунізму. До комунізму, до перемоги усім народам прослав дороги. Він сонцем правди над світом сяє, він мир леліє, добро плекає. Про труд, про згоду співаймо пісню батькові миру і комунізму!

Іван Вирган "Батькові миру і комунізму" ("Літературна газета", 9 травня 1951)
* * *

..Рух прихильників миру запалить композиторів на створення нових високоідейних, високохудожніх творів, які оспівають нашу Батьківщину — оплот миру в усьому світі, — наш миролюбний народ, нашого мудрого вождя і учителя, великого прапороносця миру Йосифа Віссаріоновича Сталіна.

Чесні люди всіх кольорів шкіри, всіх країн і національностей не дозволять паліям війни нав’язати світові нову криваву війну. З кожним днем трудящі все міцніше й міцніше беруть у свої руки справу миру. Запорука успіху всесвітньої боротьби за мир в тому, що очолюють цю велику священну боротьбу наша Батьківщина, наш вождь, вчитель і батько, світлий геній людства Й. В. Сталін.

А. Штогаренко, заслужений діяч мистецтв УРСР, лауреат Сталінської премії "Оспівуймо велич нашої Батьківщини" ("Радянське мистецтво", 12 вересня 1951)
* * *

Велику роль у дальшому розвитку і вдосконаленні театрального мистецтва, у переборенні хиб, які гальмують його поступ уперед, має відігравати мистецька громадськість. Товариш Сталін вчить, що творчі дискусії, обмін думками, вільне обговорення пекучих проблем дають істотний поштовх піднесенню культури. Партія постійно підкреслює, що без розгортання справжньої, принципової критики і самокритики літературі і мистецтву може загрожувати застій.

...Недавно у творчості відомих митців Радянської України мали місце серйозні ідейно-творчі зриви. Порочною виявилась опера Г. Жуковського "Від щирого серця". Дуже значні хиби має опера К. Данькевича "Богдан Хмельницький", в лібретто якої допущено відступ від історичної правди, а музиці властиві істотні недоліки.

Українське театральне товариство нічим не допомогло митцям і мистецькій громадськості вчасно побачити хиби цих творів, не організувало широкого принципового обговорення їх. Воно трималось осторонь найпекучіших проблем, які хвилювали митців України.

Ще дивнішою є поведінка Українського театрального товариства після опублікування відомих статей "Правды" "Невдала опера" (про оперу "Від щирого серця"), "Проти ідеологічних перекручень у літературі", "Про оперу "Богдан Хмельницький". УТТ й досі не спромоглося провести обговорення цих статей серед працівників мистецтв. Воно не провело ніяких нових заходів у зв’язку з опублікуванням цих статей, не зробило з них належних висновків для своєї практичної діяльності.

...В умовах, які склалися, голова президії тов. І. Паторжинський не мав змоги щось практично зробити для поліпшення справ в УТТ. Не беруть серйозної участі в роботі президії інші її члени.

На одне з нечисленних засідань, — саме на те, де обговорювався звіт тов. Ватулі про науково-творчу роботу, — були запрошені працівники апарату УТТ. Вони дали в своїх виступах вбивчу оцінку тим "порядкам", які існують в УТТ, особливо різко критикували за бездіяльність тт. Ватулю і Персіон. "УТТ перетворили на якусь кормушку...", ‘Тут процвітає сімейсгвенність...", "У нас лише товчуть воду в ступі і розтринькують державні кошти...", "Ми існуємо лише для того, щоб умовляти рецензентів, розносити афіші та запрошення Цим і обмежується наша "творча робота"...", "Все проходить під лозунгом "Шумим, братцы, шумим!", "Театральна громадськість нас не поважає". Так оцінюють працівники УТТ власну "роботу", керівництво президії і стан справ у товаристві.

Апарат УТТ засмічений політичне сумнівними людьми...

В. Чумаченко, секретар Сталінського райкому КП(б) України м. Києва "Осторонь боротьби за піднесення українського театрального мистецтва" ("Рад. мист."19 вересня 1951)
* * *

Товариші!

Народи Радянського Союзу святкують сьогодні тридцять четверті роковини Великої Жовтневої революції, яка осяяна генієм Леніна і яка відкрила людству шлях до нового, соціалістичного світу. Кожний рік руху по цьому шляху приносить нашій Батьківщині нові успіхи.

Вся діяльність більшовицької парти і Радянського уряду..., як і всі роки після смерті великого Леніна, проходила під мудрим керівництвом нашого вождя товариша Сталіна. (Тривалі оплески). Товариш Сталін з геніальною прозорливістю орієнтує партію і народ в найскладніших явищах внутрішнього і міжнародного життя і намічає перспективи дальшого розвитку. Невичерпна енергія товариша Сталіна у повсякденному керівництві як великими, так і малими справами, його вміння визначати головні завдання Радянської держави і спрямовувати всі наші сили на їх розв’язання забезпечують народам Радянського Союзу великі перемоги в будівництві комунізму. (Оплески).

Л. П. Берія Доповідь на урочистому засіданні Московської Ради 6 листопада 1951 року ("Радянське мистецтво", 7 листопада 1951)
* * *

Є в українській народній творчості, присвяченій рідному Сталіну, чудовий хвилюючий мотив — виряджання посланця, який в поетичному образі солов’я чи орла летить у Москву з квіткою — символом палкої любові: "На вікні в Кремлі сідай, квітку Сталіну віддай. Передай ти оцей цвіт і скажи йому привіт: і від мене, й від усіх, ідо