Ешлі Венс - Ілон Маск

змінюватися або поводитися у взаємодії з іншими об'єктами. «Я можу обробляти взаємозв'язки та алгоритмічні зв'язки між зображеннями і цифрами, - каже Маск. - Прискорення, імпульс, кінетична енергія - я дуже живо бачу, як на все це вплинуть ті чи інші об'єкти».

Найбільш приголомшливою рисою Ілона у дитинстві була його невичерпна потреба читати, змалечку. Складалося враження, що його неможливо побачити без книжки у руках. «Для нього цілком нормальним було читати по десять годин на день, - розповідає Кімбал. - Якщо це були вихідні, він міг прочитати дві книжки за день». Неодноразово під час походів за покупками родина в якусь мить помічала, що Ілон зник. Мей або Кімбал заглядали у найближчу книжкову крамницю і знаходили Ілона десь у задніх рядах: він сидів на підлозі й читав, перебуваючи в одному зі своїх трансів.

Коли Ілон підріс, щодня після уроків, о другій годині, він йшов до книжкової крамниці і залишався там приблизно до шостої, поки його батьки не поверталися додому з роботи. Одну за одною він поглинав художні книжки, потім комікси, а потім спеціальну літературу. «Іноді мене виганяли з крамниці, але зазвичай - ні», - каже Ілон. До своїх улюблених книжок він, поряд із «Путівником по Галактиці для космотуристів», зараховує «Володаря перснів», цикл «Заснування» Айзека Азімова і «Місяць - суворий господар» Роберта Гайнлайна. «В якийсь момент виявилося, що у шкільній та районній бібліотеках не залишилося жодної книжки, якої я не прочитав, - розповідає Маск. - Це десь у третьому чи четвертому класі. Я спробував переконати бібліотекаря замовити для мене ще книжок. Тоді я почав читати енциклопедію ”Британіка”. Це мені дуже допомогло. Ти не знаєш, чого ти ще не знаєш. Тобі стає зрозуміло, що є ще стільки всього».

Насправді Ілон перерив цілих дві багатотомні енциклопедії - здобуток, який аж ніяк не допоміг йому знайти більше друзів Хлопець мав фотографічну пам'ять, і енциклопедії перетворили його на фабрику фактів. Його сприймали як класичного всезнайку. За вечерею Тоска могла вголос замислитися, як далеко Місяць від Сонця. Ілон на це видавав точні дані у перигеї та апогеї. «Якщо у нас було якесь питання, Тоска завжди казала: "Просто спитайте нашого генія", - розповідає Мей. - Ми могли запитати його про що завгодно. Він це просто пам'ятав. Через свою незграбність Ілон остаточно закріпив за собою репутацію книжкового хробака. «Він не дуже спортивний», - каже Мей.

Мей розповідає про один випадок, коли Ілон якось увечері грався надворі зі своїм братом, сестрою і двоюрідними братами. Коли один із них поскаржився, що боїться темряви, Ілон зауважив, що «темрява - це лише відсутність світла», проте це аж ніяк не підбадьорило перелякану дитину. Наявне в Ілона ще у дитячому віці постійне прагнення виправляти людей та його шорсткість відштовхували інших дітей і посилювали в ньому відчуття ізольованості. Ілон щиро вважав, що люди раді дізнаватися про дефекти у своєму мисленні. «Діти таких відповідей не люблять, - каже Мей. - Вони казали: „Ілоне, ми з тобою більше не гратимемося". Мені як матері було дуже сумно, бо йому, гадаю, хотілося мати друзів. Кімбал і Тоска приводили додому друзів, а Ілон не приводив, і йому хотілося погратися з ними. Але він, знаєте, ніяковів». Мей заохочувала Кімбала й Тоску залучати до гри Ілона. Вони відповідали так, як це роблять діти: «Мамо, але з ним неприкольно». Проте з роками в Ілона сформувалася сильна і ніжна прив'язаність до своїх брата, сестри і двоюрідних братів (синів його тітки по матері). Хоча у школі він тримався окремо, з членами своєї родини Ілон поводився по-компанійському і з часом перебрав на себе роль старшого серед них, головного підбурювача.

Певний час життя у домі Масків було доволі добрим. Завдяки Ерроловим успіхам у бізнесі в родини був один із найбільших будинків у Преторії. Існує портрет трьох Масків-дітлахів, зроблений, коли Ілонові було близько восьми років. На цьому фото троє русявих акуратних дітлахів сидять один поряд з одним на цегляному ґанку; на тлі видно відомі преторійські фіолетові жакарандові дерева. В Ілона великі круглі щоки і широка усмішка.

Невдовзі після того, як було зроблено цю світлину, сім'я розпалася. Протягом року його батьки спочатку роз'їхалися, а потім офіційно розлучилися. Мей з дітьми переїхала до літнього будинку родини у Дурбані, на східному узбережжі Південної Африки. Після кількох років такого улаштування Ілон вирішив, що хоче жити з батьком. «Мій батько здавався таким сумним і самотнім. Мама мала трьох дітей, а він - жодної, - каже Маск. - Це здалося мені несправедливим». Деякі члени Маскової родини дотримуються думки, що Ілоном керувала його логічна природа, але інші стверджують, що на хлопчика дуже тиснула Кора, мати його батька. «Я не могла зрозуміти, навіщо йому залишати цей щасливий дім, який я для нього облаштувала, цей справді щасливий дім, - розповідає Мей. - Але Ілон дуже незалежний». Джастін Маск, колишня дружина Ілона та мати його п'ятьох хлопчиків, висунула припущення, що Ілон більше ототожнював себе з альфа-чоловіком у домі, і емоційний аспект цього рішення його не надто непокоїв. «Я не думаю, що він був особливо близький чи з матір'ю, чи з батьком», - каже Джастін; вона загалом описує клан Масків як холодний і який завгодно, тільки не схильний виявляти любов. Кімбал пізніше теж вирішив, що житиме з Ерролом, просто сказавши, що для сина природно хотіти жити з батьком.

Щоразу, коли заходить розмова про Еррола, члени Ілонової родини ніби німіють. Вони погоджуються між собою, що він чоловік не дуже приязний, але пояснювати детальніше відмовляються. Еррол з того часу одружився ще раз, і в Ілона є дві молодші єдинокровні сестри, якими він дуже опікується. Ілон разом із братом та сестрою, схоже, твердо вирішили не ганити Еррола публічно, щоб не завдавати прикрощів сестрам.

Основні факти такі: Ерролова родина має глибоке коріння у Південній Африці. Клан Масків може простежити свою історію в країні на дві сотні років углиб і має ту відзнаку, що їхнє прізвище містилося у найпершому телефонному до- віднику Преторії. Батько Еррола, Уолтер Генрі Джеймс Маск, був сержантом армії. «Я пам'ятаю, що він майже ніколи не розмовляв, - розповідає Маск. - Він лише пив віскі, мав сердитий вигляд і дуже вправно розв'язував кросворди». Кора Амелія Маск, мати Еррола, народилася в Англії у родині, відомій своїми інтелектуальними генами. Вона однаково любила і бути в центрі уваги, і