Аврора Лимонова - Академія Міста Химер, Аврора Лимонова

Вона опинилася в просторому залі з амфітеатром. Тут сиділи адепти з усіх курсів. За кафедрою стояв вже знайомий дідок у солом'яному капелюсі. Він бадьоро привітав юних чарівників, кумедно прицмокуючи після кожного «новенькі», немов смакуючи це слово. Трохи далі стояли ректор, біловолосий декан, а третьою була жінка невизначеного віку — в мантії, поділ якої поблискував бузковим. У неї була коротка стрижка, а з лівого краю пишних губ виднівся невеликий шрам. Висока і вольова, вона одним тільки видом вселяла повагу. Як Майя зрозуміла, вона — декан факультету воїнів.

Прокравшись до задніх рядів, Майя сіла на саме крайнє місце. І тут же наткнулася на примружені очі батька. Захотілося сповзти під парту, але погляд ректора немов прикував її до місця. Майя постаралася зосередитися на словах професора Чуба. Той тепер розповідав про Академію.

— У Тайлогос вивчають три загальних напрямки в чарівницькій діяльності. Навчання триває п'ять років. У перший рік входить знайомство з основними дисциплінами трьох факультетів: воїна, лікаря і майстра. За цей час адепт повинен визначитися, якою сферою діяльності буде займатися надалі, — професор почухав круглий ніс. — З другого року починається глибше вивчення певного курсу. Відразу кажу: лікар вважається найскладнішим факультетом. Юні леді, якщо ви млієте побачивши краплі крові й боїтеся розчленованих жаб, вкрай не раджу туди пхати носа, — професор Чуб хихотнув, мабуть, згадавши щось смішне з минулих років. — Найчастіше адепти йдуть в воїни або майстри. Перший факультет підійде тим, кого тягне на подвиги, чи вони хочуть домогтися високого звання від короля. Як відомо, монарх охоче приймає у свої війська новобранців-магів як чоловіків, так і жінок, і дуже добре платить їм за службу. Майстер — факультет, де вчать суті магії. Майстри навчаються створювати заклинання або магічні речі. В майбутньому майстер підготовлений займатися будь-якою іншою професією у сфері магії, не пов'язаної з лікуванням або боєм.

Дідок зробив паузу, посміхнувшись у свої пухнасті вуса і даючи адептам переварити почуте.

Майя вже знала, що хоче піти на майстра. Не те щоб вона сильно мріяла створювати магічні артефакти. Просто її не притягувала перспектива ні кидатися вогняними кулями, ні пихкати над котлами, вимішуючи дурно пахуче, але дуже корисне зілля. Взагалі Майя завжди бачила своє майбутнє дуже смутно. Точніше, дуже нудно. Після переїзду з Чарогір’я їй весь час говорили, що і як робити або не робити, особливо коли справа стосувалася вивчення магії. Так уже склалося, що тітка Емма не мала магічних здібностей і до дару чоловіка молодшої сестри ставилася більше з підозрою, ніж із захопленням. Як і до дару Майї.

Може, і добре, що тітці Еммі заманулося її видати заміж. Новина про заміжжя немов дала Майї ляпас і пробудила з анабіозу. Вона раптом зрозуміла: якщо нічого не змінить зараз, то потім їй вже не дадуть нічого змінити. Більш ефективного стимулу пакувати валізу і тікати якомога далі від нагрітого болітця навіть придумувати не варто.

Почувши голос батька, Майя повернула увагу до реальності. Ректор вже стояв за кафедрою і давав напуття учням, радячи бути працьовитими й активними.

— Для глибшого розуміння всіх трьох ремесел у вас буде рік, — підкреслив він. — Витратьте його з розумом... — він замовк і уважно подивився на учнів. — І останнє, — весело промовив ректор, — моє особисте прохання до адептів усіх курсів: не ставайте Темним Князем. Це погано вплине на репутацію Академії. — В аудиторії захихотіли. — Ну або мені доведеться знайти вас і знести вам голову, як відповідального за появу такого чуда в цьому світі, — мило посміхнувся чоловік.

В аудиторії знову захихикали. Майя ж відчула легкий холодок по спині. Вона знала — батько не жартував. У минулому він працював в особливому охоронному загоні короля і відловлював чарівників, що загралися темною магією. І після зустрічі з ним ці приречені вже нікому не доставляли ніяких проблем. У народі таких, як батько, прозвали «витирач», бо ті після свого візиту зазвичай знищували всі ознаки існування темного мага. Ніби й не було ніколи ні людини, ні його магії.

Професор Семироз поступився кафедрою молодому чоловікові у білій мантії. Здається, його звали професор Білозір. Той махнув пару раз в сторону столу, і там з'явилися стоси паперів. Чоловік попросив першокурсників підійти до викладацького столу, щоб отримати свій розклад і заліковий лист. Всі інші повинні були відправитися на заняття. Адепти оперативно потягнулися до виходу. Майя спустилася і стала в чергу за якоюсь дівчиною з двома хвостиками.

— Наш Темний Князь проспав. — Майя обернулася. Знайомий червоноволосий тип зупинився позаду неї. Як і вчора, він вдоволено посміхався. — Схоже, всю ніч придумували нове злодіяння. Чим же ви потрясете нас сьогодні: крадіжкою нічної сорочки або капців?

Майя вдихнула, маючи намір відповісти, хоча і не уявляла, що саме. Але збоку кашлянули: на Майю з очікуванням дивився професор Білозір — підійшла її черга. Дівчина спішно взяла свої документи, розписалася і поспішила в наступну аудиторію. За розкладом йшов перший урок Основ Чароплетіння. Майя глянула на прізвище викладача і ледве стримала стогін. Її чекала зустріч з ще однією особистістю, з якою вона встигла познайомитися вчора…