Настя Коваленко - Казки де живе надія, Настя Коваленко

"Тимко і ґудзик часу"

У Тимка був дуже дорогий дідусь — веселий, з добрими очима, який розповідав цікаві історії про своє дитинство. Одного разу, перебираючи старі речі, Тимко знайшов стару дідусеву сорочку. Один ґудзик на ній блищав особливо яскраво — наче був новим.

— Це мій ґудзик часу, — усміхнувся дідусь. — Якщо ти колись дуже захочеш щось змінити, просто доторкнись до нього.

Тимко не повірив, але взяв сорочку й ґудзик із собою.

Наступного дня дідусь засумував:

— Колись я посварився з найкращим другом і більше його не бачив… Якби можна було повернути час…

Тимко подумав про дідусеві слова — і торкнувся ґудзика. І раптом опинився в далекому минулому, у дворі, де бігали діти. Серед них був молодий дідусь — і його друг Славко. Вони щось не поділили й ось-ось посваряться…

— Зупиніться! — вигукнув Тимко. — Друзі — найдорожче, не витрачайте роки на образи!

Хлопці здивовано подивились на нього, і… посміхнулись один одному. Сварка не сталася.

Ґудзик засвітився, і Тимко знову був удома. Дідусь сидів щасливий — і в руках тримав листа.

— Славко написав! — радісно сказав він. — Після стількох років… Як ти гадаєш, це диво?

Тимко усміхнувся:

— Це сила дружби й серця.

Ця казка навчає, що цінність дружби та родинної пам’яті — безцінна. Вона вчить не тримати образи, прощати та берегти тих, кого любимо.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍