Настя Коваленко - Казки де живе надія, Настя Коваленко

"Максим і музика серця"

Максим дуже любив музику. Щовечора він слухав, як вітер шелестить у деревах, як краплі дощу танцюють на підвіконні, як мама співає колискову. Але коли він намагався грати на флейті чи піаніно — нічого не виходило.

— У тебе немає слуху, — казали інші діти.

— Просто не твоє, — зітхала вчителька музики.

Але Максим не здавався. Він вірив, що музика десь усередині нього.

Одного разу, коли хлопчик сидів сам у саду, він почув щось дивне — мелодію. Вона лунала не зовні, а зсередини. Спершу тихо, потім виразно. Це було тепло, ніжно і щиро — наче його серце грало.

Наступного дня Максим змайстрував собі маленький дерев’яний барабан. Він не вмів по нотах, але грав щиро — так, як відчував. І з кожним ударом барабана люди навколо зупинялись, вслухались і посміхались. Його музика торкалася душ.

З того часу Максим став музикантом. Не таким, як усі — а тим, чия музика звучала не в вухах, а в серцях.

Казка про Максима навчає вірити в себе, не здаватися і пам’ятати, що справжній талант — це щирість і любов до того, що робиш.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍