MiraLissa - Там, де закінчуються маски , MiraLissa

Макс зиркнув на неї збоку.

— Вона навіть не знає, що її чекає.

— А ти знав, коли був на її місці? — спитав Влад.

— Ні. Але це було жорстко.

— Тоді зроби те саме для неї.

Макс зітхнув і вже без іронії додав:

— Добре. Ходімо, — звернувся до Крістал.

— І правила не забудь забрати. Вивчити — до наступної зустрічі, — нагадав Влад. — А ти, Максе, прослідкуй.

- Так, я зрозуміла, і готова прийняти будь-яке покарання яке б воно не було б, - відповіла вона.

- Правил ти незрозуміла. А покарання. Ти готова понести будь-яке покарання навіть не знаючи яке воно буде – мудрий вчинок. Максе пам’ятаєш своє перше покарання?

- Так, але чому ви запитуєте?

- Зроби те ж саме цій юній леді.

- Але ж воно жорстоке.

- Ти перечиш?

- Та ні я просто думаю, що вона не витримає.

- А я думаю, що витримає. Ти ж витримав.

- Добре, я зроблю як потрібно. Ходімо, - він звернувся до Крістал, - нам потрібно йти.

- І правила незабудь забрати. Щоб до наступної нашої зустрічі ти встигла переписати і вивчити. А ти проконтролюєш.

Потім вони вийшли з кабінету та зайшли до кімнати Крістал. Вона запитала:

- А про яке покарання говорив Лорд?

- Та коли я був молодшим то так само не слухався свого наставника. Тоді Лорд сказав наставнику зробити це покарання.

- А чому ти сказав, що воно може бути жорстоке для мене?

- Тому, що раніше його використовували тільки для хлопців.

- А чому?

- Слухай, а чи не забагато запитань для такої милої голівки. Збирайся вже тільки не бери нічого гострого ти там всього пару годин проведеш.

- Де там?

- В карцері поблизу його кабінету

Потім вони вийшли з кімнати і попрямували в сторону кабінету Лорда та не доходячи всього пару метрів вони зупинилися поблизу зовсім непримітних дверей. Макс відкрив двері та як справжній джентльмен пропустив даму вперед. Та сказав:

- Не пробуй передавати інформацію про яку ти дізнаєшся, а то опинишся тут знову тільки на довше.

Коли вона залишилася сама, то вона мала змогу роздивитися кімнатку в якій вона опинилася. Вона була зовсім маленькою. В ній розташовувався маленький стіл та лежанка. Кімнатка не виглядала так, щоб в ній можна було на довго лишитися ніж на потрібний час. І поки їй перехотілося робити пакості на дуже довгий час, якщо взагалі на зовсім. Через деякий час вона заснула та не помітила як пролетів залишок часу. Коли її час був вичерпаний Розі прийшла та випустила її. Коли вони вийшли з карцеру вона запитала:

- Ну і як ти примудрилася попасти в карцер в перший же день.

- Я відповіла за свій поступок.

- А випадково не за те, що ти не виконала завдання Макса.

- Ну й коли ти вспіла дізнатися. Так за цей. Можна питання?

- Запитуй.

- А хто був наставником Макса коли він був молодшим?

- Коли він був молодшим я була його наставником. Він тобі напевно розповів про те як колись також в цьому карцері був.

- Та розповів.

Так за розмовою вони і не помітили як прийшли до кімнати Крістал. Коли вона зайшла в середину вона побачила на столі лист та запитала:

- Що це?

- Це твоє завдання. Хоч ти і була в карцері про те завдання ніхто не відміняв. Розкрий листа, - сказала Розі та вийшла з кімнати.

 

«Твоє перше завдання полягатиме в тому, щоб знайти та привести одну дівчину. Її ім’я Катріна. Її фотокартку ти знайдеш в середині листа. Щоб її знайти скористайся Інтернетом, її нік ,Ket.»

 

Вона так і зробила. Щоб привести її до Лорда вона призначила їй зустріч поблизу особняку. Коли вони зустрілися, то Крістал завела її до особняку. Та віддала своїм наставникам тому, що її покликав Лорд. Коли вона прийшла, то він сказав:

- Твоє перше завдання виконано. Але ти ж розумієш, що допустила багато помилок. Одне з яких ніхто, чуєш, ніхто не повинен знати про нас. Ти тільки за допомогою цього ледь не провалила завдання. Тому в твоєму завданні всього два промахи. Перший – дружба, а другий – неправильно привела в особняк. Правильно заводити з зав’язаними очима.

- Такого більше не повториться.

- Звісно ти ж не хочеш опинитися в холодній. Ти переписала правила?

- Так переписала та вивчила.

- Лист з наступним завданням знаходиться там само.

Коли вона увійшла кімнату, то вона не одразу зрозуміла, що за нею хтось дивиться. Тільки коли вона підійшла до вікна, то помітила, що біля вікна хтось стоїть. Коли вона включила світло, то вона розпізнала в незнайомцю посланця і запитала:

- Що ти хочеш?

- Поклич своїх наставників.

- А ти сам не знаєш де вони. І як я одразу двох їх покличу.

- Зайди до Лорда там ти їх і знайдеш.

Потім вона вийшла зі своєї кімнати та попрямувала до кабінету Лорда. Потім вона постукала в двері коли їй сказали, що можна заходити вона увійшла.

- Хазяїне можна моїх наставників на кілька хвилинок?

- Добре, але швидко.

Коли вони вийшли з кабінету то вона сказала:

- Давайте зайдемо до моєї кімнати там вас хтось хоче бачити, а я не знаю хто це.

- Добре, - відповіла Розі та здивувалася.

Потім вони пішли до кімнати Крістал та запитали в посланця:

- Ти хто?

- Якщо вам незрозуміло, то я посланець. Я прийшов щоб сказати повідомлення для Розі.

- Але до чого тут я? – запитав Макс.

- Тому, що це й тебе стосується.

Так він міг говорити дуже довго, але розмову пришвидшила Розі яка показала йому фаєрбол. Чудо злякалося та почало швидко розповідати, що його попросили передати. Коли він закінчив розповідати, то він пішов через вікно. І Крістал порекомендували сидіти в кімнаті решту вечора та не висовуватися. Лише потім вона підійшла до столика і відкрила конверт. В листі було сказано:

 

«Приведи одного хлопця здається ти його знаєш. Пам’ятай про правило та свої промахи».