Тетяна Олiйник - Сюрприз вiд Валентина , Тетяна Олiйник
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Відчинивши двері, Михайло запросив її в будинок. Усередині виявилося просторо й тепло. Стіни й стелі були обшиті дерев'яними панелями. У залі виднівся камін з кріслами й шкурою на підлозі, а за диваном стояв великий тенісний стіл. Стіни прикрашали полиці з книгами. На першому поверсі розміщувалася кухня і дві спальні, на другому ще дві кімнати для гостей.
— Тут дуже затишно! — похвалила гостя, дивуючись кожній дрібниці, на якій зупинялося око. Від вишитих подушок до в'язаних килимків усе дихало хазяйською турботою та вмілими руками.
Михайло поставив покупки на кухонний стіл і увімкнув чайник.
— Насамперед пропоную поснідати.
Невдовзі на столі опинився домашній сир зі сметаною та вазочки з варенням із власного саду.
— Мм... як смачно! — похвалила вона, щедро поливаючи свою порцію малиновим варенням.
Після смачного сніданку на обличчі гості з'явилася задоволена усмішка і вона солодко позіхнула.
Михайло помітив це і посадив гостю на диван, дбайливо прикривши пледом.
— Відпочивайте, Таєчко, а я піду розтоплю баньку, щоб не гаяти даремно часу. Сподіваюся, ви не проти?
Питання спантеличило. Баня давно асоціювалася в народі з чимось непристойним. Але Михайло дивився так щиро, що не виникало сумнівів у його добрих намірах.
— Ну ж бо, Таю? Я вже казав, що зі мною ви можете почуватися в безпеці, — усміхнувся він.
Вона поглянула на цю, на перший погляд, нічим не примітну людину: середнього зросту, середньої комплекції, з помітно поріділим на маківці волоссям і вставним золотим зубом він більше нагадував її батьків, ніж знайомих однолітків. Але ж йому приблизно сорок п'ять, хоча й має вигляд людини з минулого століття. Тая навіть уявити не могла, що між ними може виникнути близькість.
Вона посміхнулася у відповідь:
— Ну, банька так банька!
Поки Михайло був відсутній, вона прилягла на подушку. Тиша й умиротворення цього місця діяли розслаблююче. Роздивляючись обстановку під цокання настінного годинника, гостя непомітно заснула.
Коли Тая розплющила очі, Михайло возився на кухні. Вона потягнулася і встала з дивана.
— Вибачте, у вас тут так спокійно, що я сама не помітила, як провалилася в сон.
— Не варто перепрошувати, Таєчко, адже саме для відпочинку я вас і запросив, — відповів він, нарізаючи цибулю кільцями.
— Ой, а що це ви затіяли?
— Шашлик!
— Не може бути?! Сьогодні день сюрпризів! — щиро здивувалася вона.
— Таєчко, ну яка ж банька без шашлику?! Я на ринку купив домашнього м'яса і зараз його мариную.
— У вас тут що ж, і мангал є?
— А ви не помітили?
Вона заперечно похитала головою.
— А ось підійдіть до вікна, я вам покажу. Он бачите попереду за альтанкою стіл під навісним дахом? Це і є мангал.
Тая побачила велику споруду, збудовану з цементу з вмурованими пляшками, накриту шиферним дахом, поруч із якою складені дрова.
— Оце так розмах!
— Для великої компанії старався. Думав, сини одружаться, сім'я збільшиться, будемо збиратися всією ріднею за великим столом і шашлик смажити...
— А хіба тепер ваші діти до вас не приїжджають?
— Тепер вони роз'їхалися по інших містах, ми бачимося нечасто. Старший син одружився і я, між іншим, уже дідусь. А молодший ще студент і про сім'ю не замислюється.
Тая дивилася на цього чоловіка, який буквально створений для сім'ї, любив свій дім, до того ж був до неї небайдужий. У ньому відчувалася надійність, ґрунтовність. Поруч із таким чоловіком будь-яка жінка відчувала б себе як за кам'яною стіною. І Таї в його товаристві було спокійно і затишно, але проблема в тому, що зовні він їй зовсім не подобався. Хоча не було нічого відразливого, але було відсутнє щось сучасне. Вона завжди віддавала перевагу моді й оцінювала людей з естетичного погляду, хоча й розуміла, що з обличчя води не пити. Але про смаки не сперечаються. Вона подумала про Макса, який вигідно відрізнявся від Михайла зовнішністю, але так сильно програвав у душевних якостях особистості. Думки про нього знову зіпсували настрій.
— Ну що, лазня готова! Ходімо?
Прихопивши із собою термос із чаєм, простирадла й рушники, господар і гостя вийшли з дому.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Сюрприз вiд Валентина , Тетяна Олiйник», після закриття браузера.